На думку Василія, багатство означає не мати для себе нічого, жити з одним Христом. Він не мав багатої одежі і харчувався лише хлібом-сіллю і водою. Святий Василій і в сані єпископа підтримував чер­нецтво. У Кесарії було відкрито кілька чоловічих і жіночих монастирів. Він також влаштував будинок для старців і бідних прочан, який називався Ва­силіадою, часто туди приходив, утішав і наставляв їх. Святий Василій мав слабке фізичне здоров'я. Ось настав час йому помирати. Він ще зміг помолитися пе­ред смертю. Та сталось чудо. Перед смертю його відвідав відомий на той час лікар Йосиф – єврей. Лікар сказав, що якщо святий Василій доживе до завтраш­нього дня, то він охреститься в ім'я того, в кого той вірить. Василій просив Господа, щоб той дарував йому декілька годин життя, аби спасти душу невіруючого. Коли наступного дня лікар застав Василія живого, то впав на коліна біля його постелі й сказав, що він те­пер вірить у Бога. Василій пообіцяв, що сам його ох­рестить. Коли настав час хрещення, Василій став перед вівтарем, провів Богослужіння і охрестив невірного. Служба відбулась 1 січня 379 р. Того ж дня, на 50-му році життя, Василій Великий помер. Тіло його виносили святі Отці. Зібралось багато наро­ду, і кожен хотів торкнутись труни і облачення святого отця. Всі люди плакали за своїм улюбленим пастирем.

       Після смерті святого Василія Церква почала свят­кувати пам'ять про нього. Із стародавніх переказів відомо, що нетлінні мощі Василія Великого перенесені в Італію і знаходяться в Римі.

       Тропар Господу Ісусу Христу: На престолі вогневидному на небі з Отцем Безпочатковим і Божест­венним Твоїм Духом пробуваючи, благозволив Ти ро­дитися на землі від Діви непорочної Твоєї Матері, Ісусе, через те й обрізаний був Ти, як людина восьми­денна. Слава всемилостивому Твоєму зволенню, слава піклуванню Твоєму, слава завітанню Твоєму, єди­ний Чоловіколюбче.

       Тропар Василію: Пролунала проповідь Твоя по всій землі, що прийняла слово Твоє, котрим побож­но навчив Ти, людські звичаі добре впорядкував Ти, вінценосче, преподобний отче Василію, моли Хрис­та Бога за спасіння душ наших. [1. с.71-74]

       Святкування самого Нового року мало суто світський характер і за всіх часів, в усіх народів пов'язувалося з надією на нове, краще життя.

       Надвечір'я Нового року на Україні має такі назви – «щедрий вечір», «маланка», «багата кутя».За народною традицією перед Новим Роком — Щед­рий вечір. Це залишок стародавнього, ймовірно, до­християнського звичаю. За християнським календа­рем — це день преподобної Меланії. У народній тра­диції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий вечір, або свято Меланки.

       Дослідники твердять, що історії свята Нового року або щедрого вечора , бере ще з давніх поганських часів. Святкові страви цього вечора вже не пісні, бо ж це «багата», «щедра» вечеря. Всім нам добре відомий звичай коли сховавши голову за миску з пирогами, запитував дітей: «Діти, а чи ви бачите мене?» - Не бачимо, батько!

       То дай Боже, щоб і на той рік ви мене отак не бачили! Звичай цей давній, він зафіксований як поганських в наших літописах. Засвідченням тогочасних авторів, за горою хлібів ховався волхв. І з прийняттям християнства цей обряд став суто домашнім.

       Взагалі до Різдвяного циклу свят входило свято «Щедрого Бога», котре пізнішеотримало назву «маланка» чи «щедрівка». Назва «щедрівка» - від «щедрого Бога» - сонця, що напередодні Нового року у ночі невидимо сходить на землю у селянську хату, господарство, у клуню, у хліви, обори та стайню разом з духами померлих і віщує свою щедрість, - багатий урожай. А «щедрий вечір» та щедрівки і є ті магічні дії та слова , якими чаклують, прихиляють щедрого бога дати у новому році добрий урожай.[2. с.67]

       Цього дня виносять Дідуха і солому якою була встелена долівка. Харктерним є те, що ці новорічні свята мають у собі елементи та зміст круглорічних святкувань, адже новорічні чаклування, моління - це чаклування на весь рік. Із настанням нового року настає тривожна мить переходу від одного часу до іншого. Ота невловима і тривожна мить переходу вважалася віщою, вся новорічна ніч була особливим магічним часом. Тому в ніч під новий рік ворожили і загадували на майбутнє: Господар - на врожай наступного року, а молодь як і завжди - на кохання.

       Щоб дізнатися, котрий місяць року буде дощовим, розрізали навпіл шість цибулин і в кожну половинку сипали солі. Цибулині «блюдця» залишали на ніч на столі позначивши попердньо який місяць року кожне символізуватиме, а вранці за кількістю соку прогнозували кількість опадів цього місяця. Залишали на дворі колоски різних зернових культур, і на якому колоску буде найбільше інею - та краще вродить наступного року. [3. с.17]

       Але найбільш бажаним і цікавим було і є це свято для молоді, особливо для неодружених хлопців і дівчат. Дівчата в ніч перед новим роком ходять по вулиці і питають у першого подорожнього ім'я, і так відгадують ім'я нареченого або нареченої,лічать кілки, стовпи огорожі: коли кілок, стовп високий і з корою, то такий буде і чоловік: високий та багатий; насипають на купки жито і коло кожної купки ставлять воду в покришці і приносять півня й курок та дивляться, чия курка або півень, що почне робити; їсти, пити, співати, битися з іншими або ховатися - на підставі всього цього ворожать про свого судженого або суджену; загадують чи буде майбутній рік урожайним, неврожайний, дощовий чи сухий; до нової миски дев'ять ложок води, ставлять миску на сволок. Рано на Новий рік міряють воду; коли вода прибула то корови будуть давати більше молока, ніж у минулому році, коли вода зменшилась то менше. [4. с.121]       Але найбільш відомий до сьогодні звичай, коли в посудину з якої вмиваються кидають дрібні монети, щоб цілий рік велися гроші. Особливу увагу, як в давнину так і тепер приділяли посівальникамвзявши різного зерна ще до схід сонця йшли по хатах засіваючи вітали з Новим роком.Адже це символ багатства, добра, здоров'я, надії. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших ро­дичів і близьких.Це повинні бути тільки хлопчики.Перший посівальник на Новий Рік звичайно буває і першим полазником — приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

       Для прикладу візьмімо напевне добре всім відоме таке посівальне привітання: Сію, вію, посіваю, з Новим Роком Вас вітаю! На щастя, на здоров'я та на Новий Рік, Щоб уродило краще, як торік,.— Жито, пшениця і всяка пашниця, Коноплі під стелю, льон поколіна, щоб Вас християн голова не боліла. Будьте здорові з Новим Роком та з Василем! Дай, Боже!       Посівальникам дають гроші або ласощі, а зерна не підмітають цілий день, знастанням вечора все зерно збирають і обов'язково віддають домашній птиці; колись предки це пояснювали це тим, що в яйці є зародок, життя, так і в зерні, що птиця є близькою до неба. Вона піднімається у повітря в небо. На даний час люди пояснюють це тим щоб добре велася домашня птиця.       

       Але народна мудрість не обійшла стороною цього свята. На Новий Рік існує дуже багато прикмет. Ось деякі з них: якщо ніч проти Нового Року тиха і ясна, буде щас­ливий рік не тільки для людей, а й для худоби; якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрим буде врожай садовини; якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.       Ось декілька прикмет-ворожінь, які передбачають погоду. Якщо під Новий рік добрий сніг - сій гречку. Небо в зірках - урожай на гриби і горох. Який перший день в Новому році, то і рік буде таким. Багато пухнастого інію на деревах - до врожаю зернових і доброго медозбору. Ожеледь на деревах - уродить садовина. Зоряне небо - добре нестимуться кури. На Новий рік прибуває дня на барана скік. На Новий рік погода - буде в полі урода. Старий рік у ноги - Новий у пороги. [5. с.48-54]       Але ще й такі прикмети: якщо на Новий рік порожні кишені то такими будуть цілий рік. Не можна прати одяг на передодні Нового року, щоб не накликати якусь біду на когось із членів родини. Також перед Новим роком не слід виносити сміття з хати інакше Новому році не буде домашнього благополуччя. В Новорічну ніч не можна сваритися, плакати або рано лягати спати, адже існує досить поширена прикмета як зустрінеш Новий рік так його і проживеш.На Новий Рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли — так промовляють за новорічним обідом, коли гостей приймають.     

   Ми розглянули історію свята нового року за старим стилем з погляду Церкви і народних традицій. Із цього короткого нарису можна побачити що християнські і народні традиції тісно переплелися і глибоко вкоренилися у свідомості нашого народу. І така спорідненість християнських і народних традицій виявляє самобутність і неповторність українського народу, який прославляє Бога і при цьому не втрачає свої українські традиції, які рясніють своїм колоритом у різних регіонах нашої держави і тим самим вирізняють український народ з посеред інших народів планети.  

ПРИМІТКИ

1.    Кислашко О., Кислашко Я. Православні свята та народні звичаї. – К.,2003. – с.71-74

2.    Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні у ІУ т., - К., 1994. - с.67

3.    Бондаренко Г. Ходить Ілля на Василя. //Людина і світ, 1992, №1. – с.17

4.    Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні у ІУ т., - К., 1994. - с.21

5.    Скуратівський В. Святвечір у II томах. т.1 - К., 1994. – с.54

СВЯЩ, ІВАН ГОЛУБ, ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП