протоієрей Олександр Ветелев

3. До чого уподібнює Євангеліє Царство Боже?

Воно говорить, що Царство Боже подібне до скарбу, захованого в полі. Потрібна старанність, щоб шукати його, і потрібна безкорисливість, щоб, знайшовши, продати все, що маємо, і купити цей скарб. Воно подібне до дорогоцінної перлини, яку теж потрібно шукати і, знайшовши, нічого не пошкодувати, щоб придбати її.

Зазначеними уподібненнями Євангеліє хоче сказати, що нічого ціннішого і для нас єдино потрібного не існує на землі і що придбати його - означає придбати «все» (Мф.6:33), тобто придбати головне, центральне, а інше само «додасться».

Царство Боже подібне до невода, у який потрапляють риби різних порід і розмірів. Воно подібно полю, на якому спільно виростають і пшениця і кукіль. Подібно воно і до бенкете, на який призиваються люди різних духовних станів і громадських положень.

Цими останніми уподібненнями Євангеліє хоче сказати, що вхід в Царство Боже відкрито для всіх людей, відкритий тут на землі (в Царстві благодаті), і лише за гробом (в Царстві слави) в останні дні будуть відокремлені кукіль від пшениці, будуть відсортовані риби. Тобто нерозкаяні, злісні грішники не будуть допущені до Христової трапези.

Уже самий заклик до Царства Божого, заклик на бенкет Христової любові повинен постійно звучати в серці людини, пробуджувати її і нагадувати, що ніколи не пізно покаятися, виправитися і з'явитися перед лицем Божим доброю пшеницею, добірною рибою і чадом Божим в білому, чистому, «шлюбному» одязі.

Євангельське благовістя говорить нам, що Царство Боже таємно, «непомітно» зріє в душі людини, уподібнюючись заквасці в тісті пекарів і насіння на полі землероба. Той хто посіяв пшеничне зерно «і спить, і встає вночі і вдень, а як насіння пускає паростки та росте, він не знає» (Мк.4:27). Схожість і виростання насіння на полі і насіння Царства Божого в душі людини відбувається по благості Божій. До неї і треба постійно звертатися людині, щоб духовно зростати від сили в силу.

Євангеліє проповідує, що Царство Боже подібне до гірчичного зерна. «Зерно гірчичне, що засівається в серце віруючого як Божественне насіння, є Дух Святий», - говорить преподобний Симеон Новий Богослов (Слова, выпуск 1, М., 1882, стр. 469). Будучи малим і непоказним, воно виростає в величезне гіллясте дерево, що дає притулок птахам небесним, що звідусіль прилітають (Мф.13:31-32).

Так з простої, нероздвоєної віри простих, скромних, непомітних людей, з їх ревності про спасіння може виростати всесвітнє Царство Боже, всесвітнє релігійне братство, в надрах якого можуть знайти собі місце різні племена і народи. Ідея всесвітнього релігійного братства лежить в основі сучасного екуменічного руху, будучи його рушійною силою.

переклад прот. ІВАН ГОЛУБ. ДАЛІ БУДЕ.........