ГРІХ ПИЯЦТВА

       Пияцтво – це, на думку святих Отців церкви, добровільно накликаний біс, який через сластолюбство вривається в душу людини. Пияцтво є протидією добрим вчинкам. Воно робить стійкого – хитким, розумного – безумним, правдивого – несправедливим. Коли п'яний не володіє своїм розумом, то робити йому зауваження марна трата часу. Святий Василій Великий у своєму слові проти пияцтва казав: «Я сказав би, що п'яниця гірше скотини, тому що всі четвероногі і звірі мають певні періоди стремління до їжі чи до пиття, а у п'яниць і душа, і тіло зв'язані і наповнені жаром кожної хвилі прагнути до нечистого насолодження. І не тільки це забирає в них розум, але і викривлене почуття показує, що оп'янівший, гірший від всякої скотини».

       П'яні часто самих близьких не впізнають, а до чужих біжать, як до знайомих. А слух у них наповнений звідками та шумом, як серед хвилюючого моря. їм здається, що земля підіймається вгору, а гори крутяться довкруги. Одні – дуже веселі і сміються без причини, а другі – дуже сумні і плачуть без причини...

       Коли людина п'яна і не може володіти своїм тілом, то ним володіє злий дух. Тіло, яке мало б бути храмом Святого Духа, стає помешканням злого духа. Святий апостол Павло говорить: «Hинi ж написав вам, щоб ви не єдналися з тим, хто, називаючись братом, залишається блудником, або лихварем, або iдолослужителем, або лихословцем, або п’яницею, чи хижаком; з таким навiть i не їсти разом» (1Кор.5,11).

       А премудрий Соломон каже: «Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келиху і рівненько ллється, – кінець його буде кусати, як гад, і вжалить мов та гадюка» (Кн. Прип. Соломонових 23,29-30).

       Зі Святого Письма відомо, що п'яниць чекає геєна вогненна: «Hе обманюйте себе: нi блудники, нi iдолослужителi, нi перелюбники, нi малакiї, нi мужоложці, нi злодiї, нi лихварi, нi п’яницi, нi лихословцi, нi хижаки – Царства Божого не успадкують» (1Кор.6,9-10).

       Знову премудрий Соломон каже: «Вино – то насмішник, напій п'янкий – галасливий, і кожен, хто блудить у ньому, не мудрий» (Кн. Прип. Соломонових 20,1).

       І знову святий апостол Павло каже: «І не впивайтесь вином, у якому розпуста, але краще наповнюйтесь духом» (Еф.5,18).

       Людей, які перебувають у цьому гріху, оплакував і пророк Ісайя: «Горе тим, що встають рано вранці і женуться за напоєм п'янким і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись.., а наділо Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук...» (Іс.5-11).

       П'яниці не залишають собі зовсім часу для роздумів про чудеса Божі. Вони навіть не дають своїм очам поглянути на небо, відчути його неосяжність, роздумувати про благоустрій Божий, щоб хоч трошки зрозуміти Творця Всесвіту.

      Згідно вчення Святого Письма, хто перебуває у гріхові пияцтва — Царства Божого не успадкує, хіба що пекельне царство духів темряви та пекельні муки спадок їх.

       Звичайно, хто чинить такий гріх, чи чинив колись, може покаятись, відвернутися від сатани і прийняти Христа. Багато людей, що відвернулись від цього гріха, кажуть, що вони наче заново народились на світ і відчувають велику благодать Божу та вважають себе посправжньому щасливими. Святий апостол Павло, навчаючи коринфян, говорить: «I такими були деякi з вас; але обмилися, але освятилися, але виправдалися iменем Господа нашого Iсуса Христа i Духом Бога нашого» (1Кор.6,11).

Упорядковано свящ. Іваном Голубом