ЛІКИ ПРОТИ ГРІХІВ !!!

Лукавство

Лукавство (облуда) — це:

1) перекручення правди, брехливе справдовування себе добрими намірами, безодня підлесливості, звичка брехати, підступна усмішка при викритті;

2) лукавий запевняє комусь свою приязнь, але в серці плекає і підтримує безперервно вороже ставлення;

3) хвалить когось у його присутності, але коли його немає, то ганить і очорнює.

Коли ця хиба е повною, дозрілою, виразною, вона тоді все в душі нищить.

Лукавий ніколи не перебуває в спокої, але завжди наповнений роздратованістю, підступністю, гнівом, завжди заздрить, жорстокий; хто його любить, над тим знущається; хто заслуговує на похвалу, тим мерзиться; хто робить успіхи, тим не задоволений. Одним словом — спільник диявола.

Горе тому, хто оточений підлесниками.

Підлесники—великі вороги наші. Вони засліплюють нам очі, не дають нам бачити своїх великих недоліків і тому загороджують нам дорогу до досконалості, особливо якщо ми самотні і недалекоглядні. Тому потрібно завжди зупиняти підлесників, які говорять нам підлесливі речі, або ухилятися від них.

Щасливий, хто оточений простими і щирими людьми, які не приховують правду, хоч і неприємну, викриваючи наші прогріхи, пристрасті, промахи.

Що лікує виразку душі—лукавство?

1. Часті падіння виправляють лукавих, даючи Тим спасіння і незлобність.

2. Простота і щирість з корінням виривають лукавство і до дна лікують душу.

Хто є щирий?

Це той, хто поступає зі своїми ближніми відкрито, незрадливо і не підлесливо. Подібною до щирості є свята простота. Це дитяча невинність, якої домагається Ісус Христос (Мт. 18,3).

Брехня

Лицемірство — це винахідник і вчитель брехні. Не знає дитятко брехні, бо його не знає душа ще не забруднена лукавством.

Брехня має короткі ноги, не може окритися, щоб опісля не стала явною. Хто хоч раз збрехав—наражається на недовіру. Людина правдомовна, ступає прямою дорогою впевнено, не спіткнеться на протиріччях, не має страху, що потрібно буде оправдовувати свої слова та вчинки. Правда в очі коле чи породжує ненависть у тих, хто не витримує вислуховувати їх. Але згодом їхнє обурення перемінюється в пошану, а це створює довіру.

Чи завжди потрібно говорити правду?

Все, що говоримо, має бути правдою, але не завжди правду потрібно виявляти. Якщо вона приносить нещастя — то ні.

Чи можна сказати неправду для якоїсь користі?

Ні! Немає жодного винятку.

Обмова

Обмова—це виявлення без слушної причини правдивих, але таємних лихих вчинків ближнього.

Причина обмови: самолюбство, багатослівність, ненависть.

Наслідок: лукавство, злопам'ятність.

Не осуджуй нікого, бо в цьому твоє падіння.

Юда був у соборі учнів Христових, а розбійник — у числі вбивць. В одну мить сталася їх переміна. Той, кого судиш, як злочинця, може в останню хвилину життя розкаятися, а ти через осудження—осліпнути в гріхах. За які гріхи осудимо ближнього—тілесні чи душевні — в ті самі упадемо, інакше не буває.

Коли можна виявити чужі провини?

Святий Василій Великий вказує на два випадки, коли можна про когось говорити лихе:

— щоб порадитися з досвідченим, як грішника направити;

— щоб застерегти перед злим, якщо хтось без застороги пристає зі злим, наче з добрим (II Сол. 3,14).

Хто поза тими двома випадками лихословить іншого, щоб його зненавиділи або висміяли, той обмовник, хоч і правдою є те, що каже.

Як відлучитися від гріха осудження?

Якщо осудиш когось, то зроби собі правило: зробити в той день хоча б три земних поклони з молитвою за того, кого ти осудив: „Спаси, Господи, і помилуй (ім'я) і його молитвою помилуй і мене, грішного". Повір, якщо будеш так робити, то Бог поможе тобі і зовсім позбутись цієї гріховної звички.

Як повестися, коли обмовляють?

Обмовник становищем є вищий, рівний, нижчий.

1. Становищем вищому немає обов'язку звертати увагу. Тільки не потрібно притакувати, або виразом обличчя чи питаннями спонукати обмовника до продовження бесіди.

2. Становищем рівному: якщо звернення уваги було б безхосенне, належить перевести розмову на іншу тему.

3. Становищем нижчому потрібно поправити.

Хто перед тобою обмовляє, скажи: „Перестань, брате, я кожного дня падаю в лютіші гріхи, то як можу його осуджувати?" Таким чином зробиш два добра: одним пластирем вилікуєш і себе, і ближнього.

Щасливий той, хто так озброєний проти цієї вади, що в його присутності ніхто не наважується вести нечестивих бесід.

Опрацьовано свящ. Іваном Голубом за матеріалами інтернет сайту промінь любові http://promin-lubovi.narod.ru