ПРОПОВІДЬ
НА 36-ту НЕДІЛЮ
Про
хананеянку
Сьогоднішня Євангелія – про
зцілення. Чим зцілення дочки жінки хананеянки виділяється з-поміж інших зцілень
та чудес, які Ісус чинив протягом Його земного буття? Чому саме ця історія
потрапила до Святого Письма? Чим вона цінна саме для нас, християн 21 століття?
У той час Ісус залишив Юдею і подорожував
у країні Тирській і Сидонській. Очевидно, чутка про дивовижні зцілення уже
випередила Ісуса. Любов до своєї дитини, яка важко мучилась від присутності
бісівської злої сили, підштовхнула її шукати спасіння у Всемогучого Чудотворця.
Жінка, що мала хвору дочку, дізналася про Спасителя, і вирішила просити у Нього
допомоги. Вона знала про що вона буде говорити з Ісусом. Найбільшою проблемою
її життя було здоров'я її дитини. Не вагаючись, вона підійшла до Господа і
розповіла Йому про своє горе. Ісус мовчав. Але жінка наполягала, вона прийшла
сюди, щоб отримати найнеобхідніше, і не хотіла залишитися з нічим. І вона
просила Христа до тієї пори, аж поки Ісус не допоміг їй. Не відразу це сталось.
Спочатку були випробування у вірі, тому що не один раз, а багато разів вона
почула відмову, але не засмутилась вона, не впала у розпач і не сказала: «Ні, не стану більше просити,
тривожити Його», не відійшла вона з образою або зневірою, але весь час мала у
своєму серці тверду надію на Його допомогу.
Відповідь Спасителя може здивувати і
розчарувати нас: «Ти, жінко, не з тої вибраної нації, для якої Я посланий».
Скільки людей вже змогли отримати бажане від Ісуса, а жінка хананеянка не
входила у число тих щасливчиків тільки з причини свого не ізраїльського
походження. Вона не стала вказувати на цю несправедливість, вона просила
Господа про милість. Вона вірила, що Ісус може зробити це чудо і намагалася
упросити Його допомогти їй. Страждання навчили її смиренню, а любов до хворої
дитини наполегливості. Ця жінка ніби не чує, вона підходить до Ісуса,
кланяється і говорить: «Господи, допоможи мені»
Зауважмо, якою великою була віра і надія жінки хананеянки на допомогу
Ісуса Христа. Повчальний приклад дає всім нам ця жінка мати! Будучи поганкою,
вона називає Ісуса Господом і сином Давида, та надіється до кінця на Його безкінечне
милосердя, яке охоплює не тільки Ізраїльський народ але і поган. І як дочка до батька, так вона
сміливо звертається до Ісуса: «Господи, поможи мені». І коли Христос відповідає
їй, що не добре брати хліб у дітей і кидати псам, даючи їй зрозуміти, що під
словом «пси» він розуміє язичників, подібних їй, які не знають правдивого
Бога,то гідним подиву залишається подальший
вчинок цієї жінки,яка не могла чути ,як Христос навчав,що хто себе
понижує буде вивищений, але поступила вона саме так. Маючи велике довір’я до
Ісуса, смиренно відповідає: «Так, Господи! Але і пси їдять крихти, що падають
зі столу їхніх панів». Така віра і надія, терпеливість і в цей же час
настирливість, смирення і одночасно сміливість, сподобались Спасителю . Він
похвалив її і сказав: «О жінко! Велика віра твоя! Нехай буде тобі, як ти
хочеш». І одужала дочка її з того часу.
Жінка хананеянка та її хвора дочка є
віддзеркаленням кожного з нас. Перша є відображенням нашої душі, яка
проривається до добра, бажає ласки Божої. Охоплена злим духом дочка її – це
наше тіло, яке часто біснується впадаючи у різні спокуси. І в якій біді була
хананеянка та її дочка, в такій біді знаходимось і ми. Тому щаслива та людина,
яка усвідомлюючи свою немічність, у всьому
покладається на Господа. Одного разу Христос сказав до апостолів: «Без
мене ви нічого не зможете вчинити».
Тому маючи за приклад євангельську жінку хананеянку
яка проявила тверду віру, надію та палку материнську любов, смирення,
наполегливість та ще багато інших чеснот, котрі кожен християнин повинен впроваджувати
у своєму земному житті і Господь почує нас і дасть нам вічне блаженство у
Царстві Небесному
СВЯЩ.
ІВАН ГОЛУБ. ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП
|
