ПРОПОВІДЬ НА 6-ту НЕДІЛЮ ПІСЛЯ ПАСХИ СЛІПОРОДЖЕНОГО          

      Євангельське читання про оздоровлення Господом сліпородженого (Ін.9.1-38) – одне з найяскравіших і захоплюючих розповідей які ми чуємо в церковному році. Сліпий повірив Богові і Господь оздоровив його. Чому ж Господь знову запитує у сліпого: «Чи віруєш в Сина Божого?» (Ін.9.35, хоча тут  явно можна зрозуміти, що він оздоровився завдяки своїй вірі. Щоб відповісти на це питання, давайте, ще раз звернемось до євангельської розповіді.

       Господь помазав грязюкою невидючі очі сліпого і послав його вмитися в Сілоамську купель. Нещасний повинен був йти під палаючим сонцем, ступаючи по розпеченому камінню єрусалимських вулиць стукаючи своєю палкою, але він йшов, тому що вірив. У що ж він вірив? Він ще не знав, що то значить бути зрячим, але він хотів дуже побачити і пізнати ще йому невідомий навколишній світ. Можна здогадуватися, чи у нього появлялися сумніви, чи потрібно йти, трудитися заради невідомої цілі. В його душі відбулося протистояння розуму і віри, зіткнення повсякденного людського досвіду і пізнання Бога. Преподобний Ісаак Сирін вчить, що для духовних таїн, котрі вище знання і котрих не відчуває ні тілесне почуття, ані розум, Бог дав нам віру. Віра це і є пізнання Бога.

       Сліпий прозрів. Здавалось що повинен настати кінець його сумнівам і боротьбі. Однак його чекало ще довге і тяжке випробовування віри. Настроєні вороже до Христа фарисеї, запитують оздоровленого: «Хто тебе оздоровив? Чому це зроблено в суботу, що ти скажеш про нього?». І оздоровлений відповідає: «Це пророк». (Ін.9.17). Викликають батьків. Батьки свідчать, що це справді їх син оздоровлений, знову мужньо вступає з фарисеями в суперечку (Ін.9.19-33). Від віри – знання Бога – він сходить на нову сходинку віри, це довіра Богові: він більше довіряє Богові, ніж авторитету вчителів – фарисеїв. Якщо згадаємо початкові рядки євангельської розповіді, то нам стане зрозуміло, звідки в нього ця довіра. Учні запитали Христа: «Хто згрішив, він чи батьки його, що родився сліпим і Христос відповів: «Не згрішив, ані він, ані батьки його, але для того, щоб на ньому виявилися діла Божі». «Я повинен робити діла Того, Хто послав Мене, поки є день… Доки Я в світі, Я світло світу» (Ін.9.2-5). Сліпий чув ці слова і він повірив Богові, довірився Промислу Божому і тому так сміливо і мужньо вступив у боротьбу з випробовуваннями. За словами святителя Григорія Палами, правдива віра проявляється в противленні пристрасним людям, які намовляють і проводять до гріха. Суть виконання волі Божої, підкорення Промислу Божому, дуже добре передає преподобний Іоан Ліствічник: «Всі хто бажає пізнати волю Божу, перш за все повинні умертвити в собі свою власну волю».

       Після того, як була отримана перемога, Христос знову зустрічає колишнього сліпого і запитує: «Чи віруєш ти в Сина Божого» (Ін.9.35). Виявляється, що ще не вся повнота віри вичерпана необхідна ще нова ступінь віри! Щоб зрозуміти, що являє собою ця третя ступінь віри, краще звернутися до творів Святих Отців. Святитель Ігнатій Брянчанінов говорить, що для спасіння тих, хто не вірує в Христа, необхідна віра в Христа, а для спасіння віруючих необхідне життя за заповідями Божими. Святитель Іоан Золотоустий вчить нас: «Одна віра не може нас увести в Царство Небесне, навпаки із за неї особливо будуть осудженні, ті хто веде гріховне життя». Те, що вимагають від нас Святі Отці можна назвати одним словом - вірність Богові. Преподобний Симеон Новий Богослов вчить, що «вірність – це готовність вмерти заради Христа, за Його заповіді, з переконанням, що така смерть приносить життя».

       Два ступені віри із трьох на котрі зійшов колишній сліпий, вказав йому сам Ісус Христос. Коли оздоровлений не розуміючи, про кого його запитують сказав: «А хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього? Ісус відповів: Ти бачиш Його» (Ін.9.36-37). Так, він побачив, духовно прозрів, тому що пізнав зціляючу силу Божу, так як і ми, що віруємо в Христа, знаємо всемогутність і любов Божу. Христос продовжив: «Він говорить з тобою» (Ін.9.37). Так ті хто довіряє Богові чують і слухають Його, слухняні Богові, слухняні Його промислу. І колишній сліпий, знову зустрівши Спасителя, зразу ж зійшов на третю ступінь віри і сказав: «Вірую Господи! І поклонився Йому» (Ін.9.38), бо згідно із словами преподобного Симеона Нового Богослова: «Хто вірує, що Бог є, то як можна не віддати себе на подвиги Йому в жертву, через любов до Нього, щоб сподобитися бути, якщо не сином і спадкоємцем, то хоча б одним із вірних слуг, що стоять поблизу Нього». 

СВЯЩ. ІВАН ГОЛУБ ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП.