ПРОПОВІДЬ В 10 – ту НЕДІЛЮ ПО П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

       Дорогі брати і сестри, у сьогоднішньому єванглії Спаситель говорить про піст і молитву, як два основних засоби боротьби із злом.  Нема таких людей кому не відома молитва? Вона ніби сама зривається з уст немовляти, що тільки починає розмовляти, і промовляється старцем, що вже відходить з цього світу. Є люди котрих ніхто ніколи не вчив молитися, але і в їх житті бувають хвилини, коли вони підносять очі до неба і просять Всевишнього про допомогу. У всіх народів і у всі часи існувала молитва. Це свідчить про те, що вона не випадкове явище, а необхідне вираження життя людського духа. Молитва потрібна для здоров’я нашої душі.

       В життєвому круговороті людина  часто втрачає вроджену природну здатність молитви і тим позбавляє душу підтримки, заставляє її боліти і страждати. Як же настроїти себе на молитву? А для цього слід перш за все смирити себе, усвідомити свою гріховність та відкинути всяку гордість. Візьмімо Святе Письмо Нового Завіту, зокрема Святе Євангліє, яке є книгою Життя і прочитаймо прощальну молитву Спасителя з учнями про Його страждання. Хто з нас не засумує, повторюючи спокійні, лагідні, дихаючі любов’ю слова Господа: «Дітоньки, ще трохи Я з вами» (Ін.13.33). Хай не тривожиться серце ваше (Ін.14.1), не залишу вас сиротами (Ін.14.18), любіть один одного (Ін.15.12). І можливо від усього сказаного пом’якшиться душа, на очах з’являться сльози, з’явиться жаль і молитва стане смілива і міцна. О, якщо б Господь допомагав нам ніколи не слабнути в молитві, ми були б найщасливіші в світі.

       Молитва – це приборкання пихатості, очищення від злопам’ятності, знищення ненависті, застережливий засіб від всякого гріха і морального падіння. Молитва це творець, лагідності, миру та всякого добра. Молитва – це вуздечка для доброчесності, печать дівства, вірність шлюбу, основа сімейного щастя. Молитва – це втіха в скорботі, розрада під час хвороби, оплот проти відчаю.

       Молитися належить всім. Молитися повинна мати, стоячи біля колиски своєї дитини, щоб вона росла здоровою і щасливою. Молитися повинні самі діти за батьків, котрі докладають багато зусиль і турбот на їх виховання. Молитися повинен юнак, що збирається вступати в бурхливе  житейське море, щоб Господь допоміг йому зберегти міцний і непохитний характер у боротьбі із спокусами світу. Молитися повинна дівчина так як її майбутня доля загадкова і невідома. Молитися повинен чоловік за дружину, за цю загадкову за словами апостола Павла немічну посудину, що готова завжди розбитися через труднощі дітородження і сімейних домашніх негараздів. Молитися повинна і дружина за чоловіка, щоб Господь, охороняв його від захоплення суєтливими забавами, котрим так часто піддаються голови сімейств, тим самим вносячи розлад у сімейний затишок. Молитися повинні і старі люди, що пройшли вже поле життя і збираються перейти у потойбічне життя: оглянутися назад, оцінити пережите, усвідомити невдачі і помилки, і просити щоб Господь все простив і прийняв душу з миром. Молитися повинен і пастир Церкви, не стільки за себе, як за своїх духовних дітей. Одним словом молитва потрібна всім. Із нею ми багаті, без неї ми немічні.

       Святі апостоли просили Свого Божественного Вчителя, щоб Він навчив їх молитися. І ми повинні просити Господа про це ж, бо над всім добром, що чинить людина, потрібна співдіюча і спасительна благодать Божа. Господи навчи нас молитися. Господи пом’якши наше загрубіле, самолюбиве серце. Господи дай нам смирення і сльози покаяння. Господи утверди в наших серцях непохитну віру, надію і любов. Господи зішли нам Свою допомогу, щоб з усієї душі славити все чесне і величне ім’я, Отця і Сина і Святого Духа.

СВЯЩ. ІВАН ГОЛУБ. ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП.