Якщо змилосердитеся над кимсь ко­лись — за це помилувані будете.
Якщо постраждаєте з тим, хто страждає (небагато, здається, це є), — до мучеників зарахуєтеся.
Якщо простите тому, хто ображає, і за це не тільки всі гріхи ваші простяться, але дочкою чи сином Отця Небесного будете.
Якщо помолишся від серця про спасіння, хоч і небагато, спасешся.

Якщо дорікнеш собі, обвинуватиш та засудиш себе перед Богом за гріхи, які відчуває совість, і за це виправданим будеш.

Якщо сповідуєш гріхи свої перед Бо­гом, за це вам прощення і винагорода. Якщо пошкодуєш за гріхи або розчу­лишся, або заплачеш, або зітхнеш, зітхання твоє не втаїться від Нього: "Не таїться бо від Нього,— каже св. Симеон,— сльоза, ані сльози якась ча­стина". А св. Золотоуст каже, що якщо пошкодуєш за гріхи, то використає це для твого спасіння.

Перевіряй самого себе щоденно: що ти посіяв в рахунок майбутнього віку, пшеницю чи терен? Дослідивши себе, готуйся до виправлення на наступний день і таким чином все життя прово­ди. Якщо погано проведений був день нинішній, так що ти ні молитви поряд­но Богові не приніс, ні не сокрушився серцем жодного разу, ні не упокорився в думці, ні милостині чи милосердя нікому не вчинив, ні не простив вин­ного, ні не стерпів образи, навпаки ж, не стримався від гніву, не стримався в словах, їжі, питті, або в нечистих дум­ках розум свій тримав, все це розгля­нувши за совістю, засуди себе і намірся наступного дня бути уважнішим у до­брому та обережнішим у злому.