СВ. КИРИЛА ЄРУСАЛИМСЬКОГО ПРО ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ

24. Порядок вчення віри вимагав, щоб я сказав і про вознесіння: але благодать Божа влаштувала, що ти з провидіння цієї Божественної благодаті вельми достатньо, наскільки дозволяє неміч наша, чув про те вчорашній день Воскресіння Господнього, у зібранні при пропонованому за порядком читанні, яке містить у собі все про вознесіння Спасителя на небеса. Запропоноване тоді хоча мовлене було для всіх, і разом для зібраної безлічі віруючих, проте ж особливо стосується тебе (що готуєшся до просвічення)! Але питання у тому, чи проникся ти сказаним? Знаєш, що порядок Символу віри навчає тебе вірувати у воскреслого на третій день і вознесеного на небеса, і Того, Який сидить праворуч Отця. Хоча я думаю, що ти пам’ятаєш моє пояснення: втім і тепер мимохідь нагадаю тобі про сказане. Згадай те, що ясно написане у Псалмах: «Зійшов Бог при окликах радості» (Пс. 46:6); згадай, що говорили одне одному і Божественні Сили: «Візьміть, врата, князі ваші» та ін. (Пс. 23:7); згадай і слова псалма: «Зійшов Ти на висоту, полонив Ти полон» (Еф. 4:8); згадай і слова пророка: «Влаштував на небо сходження своє» (Ам. 9:6), і все інше, що вчора було сказане проти заперечуючих юдеїв. 25. Оскільки вони заперечують вознесіння Спасителя, ніби [це] щось неможливе, то згадай сказане про перенесення Аввакума. Бо якщо Аввакум перенесений ангелом, будучи взятим за волосся своєї голови, тим більше Владика і пророків, і ангелів, Який вознісся на хмарі з гори Єлеонської, міг власною силою зійти на небеса. Згадай і про подібні до цих чудеса, але перевагу надавай Владиці, Який творить чудеса. Бо ті носилися, а цей носить все. Згадай про те, що Єнох «був узятий» (Бут. 5:24), але Ісус вознісся. Згадай те, що вчора було сказано про Іллю: Ілля піднятий був на колісниці вогненній; Христових же колісниць є «тьма і тисячі тисяч» (Пс. 67:18). Ілля піднятий був до східного боку Йордану, а Христос вознісся на східному боці Кедрону; той «як на небо» (4 Цар. 2:11), а Ісус прямо на небо; той сказав: дані будуть учневі подвійні дари Духом Святим, а Христос у такій великій кількості дарував учням благодать Святого Духа, що вони не тільки самі в собі Його мали, але передавали і віруючим через покладання своїх рук. 26. Коли таким чином будемо боротися з юдеями, коли переможемо їх, приводячи подібні приклади, тоді звернися до переваги слави Спасителя, тому що вони раби, а цей – Син Божий. Перевагу цю ти згадаєш і тоді, коли помислиш, що Павло, раб Христів, «був взятий до третього неба» (2 Кор. 12:2). Бо якщо Ілля досяг лише першого неба, а Павло третього, то, звичайно, цей удостоєний більшої честі. Не соромся своїх апостолів. Бони не гірші за Мойсея і не нижчі за пророків; вони добрі між добрими, і ще кращі добрих. Бо Ілля, хоч узятий на небо, але Петро має ключі Царства Небесного, який чув слова ці: «- Що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небесах»(Мф. 16:19). Ілля був узятий тільки на небо, а Павло і на небо, і в рай (бо ученикам Ісуса належало доручити набагато більшу благодать), «чуючи невимовні слова, яких людині не можна переказати» (2 Кор. 12:4). Павло назад зійшов з висоти не тому, що він був не достойним перебувати на третьому небі; але для того, щоб, насолодившись тим, що перевищує поняття людини, і зі славою зійшовши, після проповідування Христа і прийняття смерті за Нього, отримав мученицький вінець. Залишаю все інше, що стосується цього предмета, що сказано було вчора у недільному читанні. Бо для розсудливих слухачів досить тільки нагадати, щоб напоумити. 27. Пам’ятай і те, що я багато разів говорив про сидіння Сина праворуч Отця, про Якого за порядком в Символі віри говориться: «І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця». Не будемо багато цікавитися властивістю престолу, бо це незбагненно; не будемо також слухати тих, які зловмисно говорять, що Син почав сидіти праворуч Отця після розп’яття і воскресіння, і після сходження на небеса. Бо Він не з часом отримав престол, але від початку, як Він існує. Він завжди перебуває народженим Сином і сидить з Отцем. І цей престол, до пришестя Спасителя у плоті, споглядаючи, пророк Ісая каже: «Бачив я Господа, Який сидить на престолі високому і піднесеному…» і т. д. (Іс. 6:1). Бо Отця ніхто ніколи не бачив. Той же, Хто явився тоді пророку, був Син. І псалмоспівець говорить: «Готовий престіл Твій відтоді, від віку Ти єси» (Пс. 92:2). Оскільки багато є про це свідчень, то для стислості часу будемо задоволені і цими. 28. А тепер потрібно трохи вам нагадати з того, що докладно викладено було стосовно сидіння Сина праворуч Отця. Сто дев’ятий псалом ясно говорить: «Сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене, аж поки не покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх» (Пс. 109:1). Спаситель, стверджуючи сказане в Євангелії, говорить, що Давид не сам від себе, але з натхнення Святого Духа сказав це: «Як же Давид духом Господом Його називає, кажучи: Сказав Господь Господеві моєму: Сиди праворуч Мене…» і т. д. (Мф. 22:43-44), і в Діяннях Апостольських (сказано), що в день П’ятидесятниці Петро, ставши з одинадцятьма апостолами і розмовляючи з ізраїльтянами, тими самими словами згадав про це свідчення, яке знаходиться у сто дев’ятому псалмі. 29. Потрібно нагадати вам і про інші деякі подібні свідчення щодо сидіння Сина праворуч Отця. У Євангелії від Матфея написано: «Але кажу вам: віднині ви побачите Сина Людського, Який сидить праворуч сили» і т. д. (Мф. 26:64). Згідно з цим і апостол Петро говорить у своєму посланні: «Воскресінням Ісуса Христа, Який є праворуч Бога, зійшовши на небо» (1 Пет. 3:21-22). І апостол Павло, пишучи до римлян, говорить: «Христос Ісус помер, але ж і воскрес, і є праворуч Бога» (Рим. 8: 34). У Посланні ж до ефесян сказав: «За дією держави кріпості Його, якою діяв у Христі, воскресивши Його із мертвих і посадивши праворуч Себе» і т. д. (Еф. 1:19-20); а колосян вчив так: - «Якщо ж воскресли з Христом, вишніх шукайте, де Христос сидить праворуч Бога» (Кол. 3:1). У Посланні до євреїв говорить: «Здійснивши очищення гріхів наших, сів праворуч престолу величі на висоті» (Євр. 1:3); і потім: «Кому ж із ангелів колись сказав: сиди праворуч Мене, аж поки не покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх?» (Євр. 1:13). Ще: «Він же один раз (Євр. 1: 10, 12) за всіх «приніс жертву, завжди сидить праворуч Бога, іншого очікуючи, аж поки покладуться вороги Його до підніжжя ніг Його» (Євр. 1:13); далі: «Дивлячись на Начальника і Виконавця віри Ісуса, Який замість належної Йому радості витерпів хрест, зневаживши сором, і сів праворуч престолу Божого» (Євр. 12:2). 30. Є й інші свідчення про сидіння Єдинородного праворуч Отця, але ми в цей час будемо задоволені і цими, те ж саме знову нагадуючи вам, що не після пришестя у плоті Він отримав честь цього сидіння, але раніше усіх віків Єдинородний Син Божий, Господь наш Ісус Христос має завжди престіл праворуч Отця. Сам же Бог всього, Отець Христа і Господь наш Ісус Христос, Який зійшов і піднявся, і сидить разом з Отцем, нехай береже ваші душі і нехай береже непохитною і твердою надію вашу на Воскреслого; нехай воскресить вас від смертоносних гріхів ваших і сподобить пренебесного свого дару; нехай удостоїть вас бути взятими «на хмари назустріч Господу у повітря» (1 Сол. 4:17), у час сприятливий; і, аж поки не настане цей час напередустановленого і славного другого Його пришестя, нехай напише імена всіх вас у книзі живих, і, написавши, нехай ніколи не зітре. (Бо багатьох, які відпадають, стираються імена); нехай же сподобить усіх вас повірити у Воскреслого і прийняти Вознесеного, і Того, Який знову прийде, але не від землі прийде (застерігай, людино, саму себе від спокусників, що мають прийти), Який сидить на висоті і знаходиться разом із нами тут, Який бачить образ і твердість віри в кожному. Що Він відсутній нині тілом, не подумай з цього, що й Духом не є присутній. Він тут, посеред нас; Він чує, що говоримо про Нього, бачить думки твої і випробовує серця й утроби. Він і тепер готує всіх вас, які приступають до хрещення, предстати перед Отцем у Святому Дусі і сказати: «Це я і діти, яких Ти дав мені» (Євр. 2:13). Боже! Нехай буде Йому слава на віки. Амінь.