Разом із цими словами уяви і те, що і гори, і земля, і море – словом, усе, якщо хочеш, перетворилося б на золото, – то і побачиш, що ніщо не може зрівнятися з тією шкодою, яку б це спричинило. Ти вкажеш на велику кількість десятин землі, не десять, двадцять або тридцять і більше будинків, на стільки ж лазень, на тисячу чи дві слуг, на посріблені чи позолочені колісниці, а я скажу ось що: якщо б кожен із тих, хто збагачується серед вас, зневаживши це убозтво (адже в порівнянні із тим, про що я буду говорити далі, це є убозтвом), здобув увесь світ, якщо б кожен із них стільки мав у себе рабів – стільки живе людей на суші, морі і в усьому світі, якщо б кожен із них мав у своєму володінні і землю, і море, усі будівлі, міста і народи і якщо б для них із усіх цих джерел замість води текло золото, то і цих багачів я не вважав би вартими навіть чверті копійки, оскільки вони втрачають Царство Небесне. Якщо ж вони, бажаючи тлінних благ, мучаться, коли не отримують їх, то що може втішити їх тоді, коли вони дізнаються ціну майбутніх невимовних благ? Абсолютно ніщо. Отже, роздумуй не про велику кількість багатства, але про ту шкоду, якої зазнають ті, хто занадто пристрастилися до нього: вони через нього втрачають небесні блага і уподібнюються тим, які, втративши велику честь у царському маєтку, залишаються із купою гною і навіть ще гордяться цим. Істинно купа багатства нічим не краща за купу гною, навіть гірше. Гній придатний і для землеробства, і для опалення лазень, і для інших подібних потреб, золото ж, зарите у землю, абсолютно марне; дай Боже, щоб воно було лише марне. Але воно у душі багатого запалює вогняну піч, якщо не використовується як належить. Яких тільки бід воно не приносить? Тому і світські письменники називали користолюбство верхівкою бід, а блаженний Павло набагато краще і з більшою промовистістю назвав коренем усіх бід. Отже, думаючи про усе це, подбаймо про те, що гідне прагнення: не бажаючи пишних будівель або коштовних маєтків, наслідуймо мужів, які приготували собі скарб на Небесах і насолоджуються ним; тих, котрі воістину багаті, оскільки стали бідними заради Христа, наслідуймо їх, щоб з ними отримати вічні блага благодаттю і людинолюбством Господа нашого Ісуса Христа.