ПРОПОВІДЬ
В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛИСТА ІОАНА БОГОСЛОВА
 Сьогодні дорогі брати і сестри Свята Церква вшановує пам'ять святого
апостола і євангеліста Іоана Богослова. У цей день ми з вами чуємо євангельську
розповідь про подію всиновлення Христом на Голгофі апостола Пречистій Діві
Богоматері, таким чином підносить наші думки до Хреста Христового і Його
Хресної смерті як найбільшому подвигу, що завершив земне служіння Христа
грішному світові.
«Коли Я буду піднесений від землі на небо, всіх прикличу до Себе –
говорив Христос Своїм учням за кілька днів перед Своїми стражданнями, даючи
зрозуміти, якою смертю Він помре» - зазначає святий Євангелист (Ін.12,32-33).
Ми знаємо із Святого Єванглія, що слово Христа було з владою (Лк.4,32).
Спасителя завжди оточувало багато народу, що приносив до Нього хворих і
терплячих для допомоги та оздоровлення слухаючи Його настанови при цьому
забуваючи навіть про їжу.
А коли після Воскресіння Він послав Своїх учнів на проповідь Єванглія то
слово про хрест апостоли пронесли по всьому тогочасному світові (1Кор.1,18), і
апостол Іоан у своєму посланні говорить: «Ця перемога, котра перемогла світ,
віра наша» (1Ін.5.4).
В чому ж сила цього явища. Сила цього явища – сила перемоги слова про
Хрест. Адже Євангельське вчення із закликом до всепрощення і любові не тільки
до ближнього, а навіть до ворогів, із закликом до смирення і терпіння до кінця,
до самопожертви і навіть до смерті, до знищення всіляких нечистих похотей і до
досконалої внутрішньої чистоти – таке вчення кардинально до протиставлення
розходилося із поглядами і звичками тогочасного світу з його розпущеністю і
жорстокістю. Однак таке вчення привело світ до Христа…
Ми бачимо в житті і знаємо, що всяка настанова буває життєва і
переконлива тільки тоді коли підтверджується прикладом. І ми знаємо, що все
земне життя Христа, а особливо Його хресна смерть, виявилися живим, досконалим
і переконливим прикладом, яуий започаткував Його високе моральне вчення про
любов, терпіння, самопожертву та ідеальну внутрішню чистоту.
Христос на Хресті невинно осуджений, зневажений, весь зранений. Знущання
й тут не залишають Його: натовп, що Його оточував і самі первосвященики з
книжниками і фарисеями продовжують свої дикі насмішки і зневаги (Мф.27,34-43).
А Він бачачи духовну сліпоту своїх розпинателів молиться за них: «Отче! Прости
їм, бо не знають, що роблять» (Лк.23,34).
Ця всепрощаюча любов вражає
самих розпинателів і сам начальник римської сторожі сотник, коло Хреста
Христового виголошує: «Направду Він був Син Божий» (Мф.27,54).
Ось в чому сила впливу Христа на світ, – в живому, яскравому,
переконливому прикладі Його всепрощаючої любові, котра привела до морального
торжества християнства над язичництвом.
За заповітом Господа Ісуса Христа, святі апостоли понесли слово про
хрест всьому світові, і започаткували це слово прикладом свого високого життя і
тим самим привели до Христа світ, змінили напрямок всього руху людського серця
від гріха та зла до добра, любові та правди. СВЯЩ. ІВАН ГОЛУБ. ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП
| 
