ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ КНЯГИНІ ОЛЬГИ

       В Православній Церкві дорогі браття і сестри, свята княгиня Ольга називається рівноапостольною. Не багатьом із святих жінок давалося це ім’я впродовж всієї історії християнської Церкви. З числа рівноапостольних ми знаємо Марію Магдалину, яка сподобилася бачити першою Воскреслого Спасителя, Святу Єлену, яка знайшла Хрест Господній в Єрусалимі, Святу Ніну, просвітительку Грузії. Цього імені сподобилася і блаженна Ольга, бабця святого князя Володимира, яка поклала початок «визволенню від ідольської брехні» своєї країни і над нею «засяявши, як сонце».

       Свята Ольга хрестилася в середині Х ст., а її внук – рівно апостольський князь Володимир хрестився в 988р. Між цими подіями, які близькі одна до одної за часом, існував тісний зв'язок: хрещення святої Ольги підготувало і якби наперед передбачило Хрещення її онука – князя Володимира, а разом з ним і Київської Русі.

       Про ці дві події вченими істориками написано багато книг, які вияснюють і час подій і значення їх для тогочасної Київської Русі. Для нас віруючи людей має значення, ще й богослужбовий чин в день пам’яті святої Ольги.

       Але зупинило свою увагу на тропарі та кондаку, тому що тільки в них зображено основні риси її лику і прохання до святої Ольги молитися за нас перед престолом Божим: «Піднісши свій розум на крилах богопізнання, преславна Ольго, та злинула вище видимого світу, осягнувши Бога, Творця Вселенної. Знайшовши Його, ти прийняла у хрещенні нове життя і повсякчас перебуваєш у нетлінності, втішаючись плодами життєдайного дерева» (Тропар свята).

       Як бачимо дорогі браття і сестри!Цей тропар перш за все вказує на світлий і богопросвічений розум святої Ольги. Глибина розуму була притаманна їй ще з ранніх років, це можна побачити коли читати життєпис святої.

       Батьки блаженної Ольги жили в селі Вибути під Псковом. Вони зуміли виховати в правилах чесного, непорочного розумного життя, незважаючи на те, що самі сповідували язичництво. Промислительна благодать Божа торкнулася їх сердець, як торкнулась вона серця добре вихованої дочки. Ще будучи юною дівчиною, вона здивувала полювавшого в цих краях молодого Київського князя Ігоря своєю красою, розумом, невинністю і мужністю. Коли постав час Ігореві женитися, його вибір впав на дівчину з Півночі – Ольгу. Не довго князював Ігор на Київському престолі, по зрадницьки був вбитий древлянами. Після смерті чоловіка, через те, що син Святослав був ще малолітнім Ольга сама стала керувати Київською Руссю.

       Державні інтереси спонукали її, тоді ще язичницю, застосувати до хитрих, жорстоких і мстивих древлян ті ж міри які вони застосували до Київського князівства. Зовсім іншою була Ольга до свого народу. За літописними свідченнями Ольга була милосердним керівником, справедливим суддею, щедрою до бідних та обездолених. Народ любив і шанував її. Вже в ті часи вона знала християн, які жили в Києві та їх вчителів, які розповіли їй про Єдиного Бога, як про Творця світу і про Сина Божого – Спасителя людей від заблуджень та гріхів їх. Виявилась і дія благодаті Божої на ній. І ось вона, як говориться в тропарі «на крилах богопізнання» злинула вище видимого світу.

       «Видимий світ» - це не тільки видимий матеріальний світ, але й створені людською рукою видимі язичницькі ідоли, які предстали перед нею і всій своїй низькості і непотрібності.

       Настав час для неї відшукати Бога і Творця вселенної. Щоб ще краще зрозуміти християнську віру і приєднатися до неї, вона направляється в центр Східного християнства місто Константинополь.

       Там, перед патріархом вона відкрила свою душу, яка прагне спасительської істини. Утвердивши Київську княгиню в християнській вірі він її хрестив, назвавши Оленою і тут же пророче сповістив: «Благословенна ти між жінками, тому що полюбила світло і відкинула темряву: будуть тебе прославляти...»

       Дорогі брати і сестри! Прийняти хрещення – означає пережити нове народження водою та духом про яке вчить Спаситель(Ів.3.5). Хрещення прищеплює до «дерева життя» і дарує «нетлінність навіки», як розповідає тропар сьогоднішнього свята.

       Духовно відродженою повернулася Ольга в Київ і багатьох з киян навернула до Христа, являючись для них ревною проповідницею Христової віри. Вона відвідала Псков, своє рідне село та інші міста, всюди прагнула знищити ідолів і насаджувати Христову віру.

      Возлюблені у Христі! Кожному хто прийняв Христа в своє серце стає близьким зображення Христа, як символ перемоги над гріхом і смертю. Близьким став Хрест і для серця Ольги.

       Після прийняття християнства серце Ольги ще більше зм’якло і стало миролюбивим. Рідними стали для неї всі християнські добродійства вона стала близькою людям і Богові.

       Свята велика княгиня Ольга померла 11 липня 969р. Історія назвала її мудрою, а Свята Церква – рівно апостольською: «Похвалім сьогодні Бога, доброчинця всіх, що прославив на Русі – Україні Ольгу богомудру, щоб за її молитвами подав прощення гріхів душам нашим» (Кондак свята).

        Слідуючи заклику кондака, оспіваймо дорогі браття і сестри Господа і подякуймо за прославлення великої княгині Ольги і просімо Його, щоб за молитвами рівно апостольської Ольги дарував нам прощення наших гріхів.