ПРОПОВІДЬ У ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА

       Сьогодні ми святкуємо пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира. Чому з такою особливою пошаною ми шануємо святого князя Володимира? Коли ми подивимось історію Церкви Христової то побачимо, що за Божим  благоволінням кожна країна і кожен народ, а нерідко і місто, мають у своїй історії просвітителя. Господь вибирав з-поміж людей обранців Своїх і через них просвіщав світлом віри народ Свій. 

       Славить Рим Петра і Павла, через яких увірував у Христа Ісуса, Сина Божого; Асія, Ефес і Патмос — Іоана Богослова; Індія — Фому; Єгипет — Марка; кожна країна, місто і народ шанують і славлять своїх наставників, які навчили їх християнській вірі. 

       Святий апостол Павло заповідає нам: Пам’ятайте наставників ваших, котрі проповідували вам слово Боже, і... наслідуйте віру їх (Євр.13,7). Слухаючи заклик святого апостола, ми славимо нині просвітителя і хрестителя Русі рівноапостольного великого князя Володимира. Хоча євангеліє Христове було проповідане в наших землях святим апостолом Андрієм ще в першому столітті нової ери, але державною релігією християнство стало лише в Х столітті, за святого князя Володимира. Тому і ми шануємо нашого просвітителя - святого князя Володимира. Він не тільки спас свою душу, але і народ свій привів до Христа.

       Там, де йде боротьба між добром і злом; там, де вирують пристрасті, де християнство стикається з язичництвом; там, де боротьба стає трагічною і страшною, - Господь завжди посилає людину мужню, яка приводить свій народ до Бога. Такою мужньою людиною був святий великий князь Володимир. Його подвиг свята Церква порівнює з трудами апостолів, з цієї причини називає його рівноапостольним.

       Ким же ж був Володимир до прийняття Хрещення? Ласолюбним жорстоким правителем. Він був причиною загибелі багатьох невинних людей. Жадоба до влади, грошей і насолод була головною метою його життя, як вона була метою життя і інших тодішніх правителів. Тому й війни велися, і землі захоплювалися – щоб було більше влади, щоб було більше можливостей керувати іншими.

       А що сталося після того, як в хрещальні води занурився князь Володимир? Його життя змінилося. Він не став більш жорстким, злим, ласолюбним правителем – він став правителем, якого народ в розчуленні і радості серцевій називав Красне Сонечко.

       Що ж сталося з цією людиною? Чому він ті ясні і зрозумілі цілі і цінності, які сповідував як правитель держави, змінив на інші цілі і життєві цінності? Тому що з Хрещенням він у свій розум і в своє серце прийняв Христа; разом з Хрещенням прийняв нову систему цінностей, що настільки радикально відрізняється від того, чим жив, у що вірив, заради чого боровся до того.

       Угледіло всемилостиве око благого Бога князя Володимира — і засяяв у серці його розум; він збагнув суєту ідольської омани і пізнав єдиного Бога, який створив усе видиме і невидиме. Запалав він духом і зажадав серцем бути християнином і навернути усю свою землю в християнство. З благовоління любові Божої до роду людського це виповнилося. Ввійшовши у святу купіль, відродився Володимир від Духа і води, і повелів він усьому народу своєму хреститися в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. З того часу земля наша стала славити Христа з Отцем і Святим Духом. Просвітило землю нашу сонце Євангелія, зверглися капища, почали споруджувати церкви, хрест освятив міста, ідоли звалилися, і з’явилися ікони святих, стала підноситися безкровна жертва, фіміам Богу освятив повітря.

       Князь Володимир — складна історична персона. В його особі ми можемо сьогодні бачити, як у дзеркалі, самих себе, із усією складністю наших характерів, мінливістю нашої поведінки, з поривами і падіннями.

       Коли ми читаємо життєпис святого князя Володимир ми бачимо, яким повинне бути християнське благочестиве життя.

       Тому дорогі у Христі брати і сестри молімося святому рівноапостольному князю Володимиру про дарування нам сили любити ближнього - чоловіка, дружину, брата, сестру, дітей, колег по роботі, щоб він благав Бога за свій народ, за нашу Україну, яка потребує допомоги Божої: Святий княже Володимире, прийди і подивись на твій знедолений український народ і на засновану тобою Церкву, яка нині розділена, і твоїми молитвами перед Престолом Божим допоможи нам. Дай нам силу любити ворогів і довести досвідом свого життя, що не спотворене злобою обличчя, але лагідний лик Київського князя Володимира, що вийшов з купелі Хрещення, є ідеалом українського народу. І цей ідеал непереможний і нездоланний, бо він є слово Боже, а не людське.