ПРОПОВІДЬ НА УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

       Сьогодні дорогі брати і сестри, Свята Православна Церква молитовно згадує дивне і Преславне Успіння Божої Матері, яке відкрило людям духовну силу і всесвітню славу Пресвятої Діви. Успіння Божої Матері – це свято духовної радості, це день торжества безсмертя та Вічного Життя, коли смерть не називається смертю, а тілесним успінням.

       Люди завжди сумують коли помре близька їм людина, але дорогі мої, смерть Матері Божої була зовсім іншою, ніж звичайна людська  смерть. Хто із земноводних вмирав так, як вмирала Пресвята Діва Владичиця наша Богородиця? В головах якого смертного ложа блистіла Небесним світлом, райська гілка, принесена Архангелом Гавриїлом в той час коли Пресвята Діва була на молитві в Гефсиманському саду. Так само як і Її Божественний Син, Господь наш Ісус Христос не задовго до своєї смерті був зустрінутий пальмовими гілками і невимовною радістю народу при вході в Єрусалим, так і Пречиста Діва отримала наперед повідомлення про Успіння через пальмову гілку. Повернувшись із Гефсиманії Пречиста Діва розказала все що трапилось апостолу Іоану і забажала побачити друзів Христових, щоб попрощатися з ними перед розлукою.

       Із всіх кінців землі зібралися апостоли. Бачачи один одного вони дивувалися, але коли апостол Іоан розповів їм, що Божа Мати незабаром відійде із землі на небо, вони зрозуміли чого їх було покликано. Вони дуже засмутилися і почали Її просити: «Не відходь від нас Пречиста! Хто буде наставляти і утверджувати юну Церкву?». Вона втішала їх. Коли вони перебували на молитві, яскраве світло освітило горницю і всі побачили як сам Господь Ісус Христос з багатьма небесними силами наблизився до Пречистої Богоматері. Побачивши приближення свого сина Господа Ісуса Христа вона вклонилася і з великою радістю вигукнула: «Величай душе Моя Господа і возрадувався дух Мій в Бозі Спасі Моєму, ось бо споглянув Господь на смирення раби своєї» (Лк.1.46-47). І ангели заспівали: «Радуйся! Благодатна, Господь з Тобою, Благословенна Ти між жінками». Переповнена духовної радості Мати Божа повторила колись сказані Нею слова: «Станеться Мені сьогодні за словом Твоїм», - і якби заснула благодатним сном. В горниці настала благовійна тиша, лице Приснодіви засяяло світлом як Сонце і від Її пречистого Тіла розійшовся благовійний запах. А пречиста душа Богоматері піднялася в оселі небесні. Її прийняла Животворяща Нероздільна Тройця, Святий Дух – як невісту, Син Божий як Матір, а Бог Отець – як благословенну дочку. А пречисте Тіло Богоматері апостоли підняли і при співі прощальних пісень понесли і поховали в Гефсиманії коло гробниці Її батьків Іоакима і Анни та Її святого обручника Йосифа.

       За Божим промислом серед апостолів не було Фоми, точно так само, як він був відсутній при першому з’явленні Воскреслого Господа учням. Як після того переконав Фома світ своєю цікавою правицею, що Христос воскрес так само і тепер Фома засвідчив нетління Богородиці. Він прибув на третій день і дуже сумував, що не був коло ложа Пречистої в день Її Успіння. Він випросив учнів Христових піти до гробу в Гефсиманію, для того щоб втішитися хоча б видом святого тіла Пренепорочної Діви. Коли за його проханням було відкрито гріб, тіла Пресвятої Богородиці там не було. Вони здивувалися і питали один одного: «Що це означає?». Після того вони повернулися в світлицю, щоб здійснити ламання хліба, котре заповідав Христос звершувати на згадку про Таємну Вечерю, молитвенно закликали: «Пресвятая Богородице помагай нам!». Вона ж сказала їм: «Радійте Я завжди з вами». Апостоли понесли вістку, у всі кінці землі про те, що Богомати воскресла на третій день.

       Дорогі браття і сестри, як же ж нам величати, як нам прославляти Преблагословенну Богородицю. Колись в пророчому натхненні Вона промовила: «Від нині ублажатимуть мене всі роди» (Лк.1.48). Який прекрасний дар ми одержали - прославляти Пресвяту Матір, виконуючи Її пророцтво прославляймо Божу Матір, хвалімо Її і оспівуймо Її во віки, ось такими словами: Пренебесна Пречудесна Діво Маріє, Ти нам Мати всім єдина, Зоре Ясна і Прекрасна Діво Пресвята. Ти надія наша в небі і Заступниця в потребі Мати Божа Маріє, О пречудна Ти Леліє, Ти нам сонце, місяць і зірницях в бідах і скорботах помічниця.

       Тож ми браття й сестри нині честь віддаймо нашій Цариці, непорочній все Дівиці. Всі до Неї прибігаймо честь і славу Їй віддаймо завжди нині повсякчас і на віки.

СВЯЩ. ІВАН ГОЛУБ. ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП.