ПРИТЧА ЯК ПОБАЧИТИ СВОЇ НЕДОЛІКИ

Було три працьовитих ченця. Один з них обрав для себе справу - примиряти людей котрі сварилися. Інший - відвідувати хворих. Третій пішов мовчати в пустелю. Перший, працюючи через сварки між людьми, не міг вилікувати всіх, і зі скорботою прийшовши до того, що відвідував хворих, знайшов його також ослабленим, він теж не намагався ревно виконувати свою обітницю. Погодившись, обидва вони пішли до пустельника, розповіли йому печаль свою і просили сказати їм, що доброго зробив він в пустелі. Трохи помовчавши, пустельник влив воду в чашу і каже:

- Дивіться на воду.

А вода була каламутна, так що нічого не було видно в ній. Через деякий час він знову каже:

- Дивіться, тепер вода відстоялася.

Як тільки вони подивилися в воду, то побачили свої обличчя, як у дзеркалі. Тоді він сказав їм:

- Так буває і з людиною, що живе серед людей, - від збентеження вона не бачить провини свої, а коли вона мовчить, і особливо в пустелі, тоді видно її недоліки.