ПРО ГОРНЯТКА І КАВУ

Група успішних випускників престижного вузу, що зробили чудову кар'єру, прийшли в гості до свого старого професора. Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі і життєві проблеми.

Запропонувавши своїм гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з кавником і підносом, заставленим різними горнятами: порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими. Одні були прості, інші дорогі.

Коли випускники розібрали горнята, професор сказав: «Зверніть увагу, що всі красиві горнята розібрали, тоді як прості і дешеві залишилися. І хоча це нормально для вас – хотіти тільки кращого для себе, але це і є джерело ваших проблем та стресів. Зрозумійте, що горня само по собі не робить каву кращою і смачнішою. Найчастіше воно просто дорожче, але іноді навіть приховує те, що ми п'ємо. Насправді, все, що ви хотіли, була просто кава, а не горня. Але ви свідомо вибрали кращі горнята, а потім роздивлялися, кому яке горня дісталося.

А тепер подумайте: життя – це кава, а робота, гроші, суспільний стан і саме суспільство – це горнята. Це всього лише інструменти для підтримки і змісту Життя. Те, яке горня ми маємо, не визначає і не змінює якості нашого Життя. Іноді, концентруючись тільки на горняті, ми забуваємо насолодитися смаком самої кави.

Найбільш щасливі люди – це не ті, які мають все найкраще, але ті, які витягують все найкраще з того, що мають.

Свящ. Іван Голуб