НЕШАХМАТНИЙ
МАТ
Знайома картина: водій легковика, що
спізнюється на роботу, проїжджає повз і обдає вас брудом, забезпечуючи
зіпсований настрій. Або завзятий курець, залазячи в автобус, до останнього не
бажає розлучитися зі смердячою сигаретою і, кидаючи недопалок під колеса,
видихає хмару диму в обличчя безвинних жертв. Люди кривляться, кашляють, але
нічого вдіяти не можуть: тиснуться в тісні двері автобуса в надії не спізнитися
на роботу, навчання, дитсадок.
А ось ще більш поширена, але все менш
зауважена картина: молода дівчина йде і без явних виразів обурення, образи чи
переляку на миловидному личку, спокійно так спілкується по телефону з подругою
... матом. Сюди замість дівчати можна підставити підлітка, пристойного вигляду
чоловіка, навіть дитини і кожного разу картина буде відповідати всім канонам
реалізму нашого суворого життя, без елементів експресії та відтінку
футуристичності.
Мат, лихослів'я, ненормативна лексика, а
білоруською «лаянка», ґрунтовно проникли в побут нашого народу, пронизавши і
його вікові вертикалі і культурні горизонти... Тільки, істотною відмінністю від
згаданих на початку проявів бруду, ця скверна невловима, але така ж липуча:
обдає вуха, розум і душі людей, міцно пристаючи до людини, ніби грудки бруду з
під коліс автомобіля.
Довідково:
На запитання «Чи ви матюкаєтесь», 53 % старшокласників Москви зізналися -
«постійно», 37 % - «в крайніх випадках» , 3 % - «не замислювалися» і лише 7 %
тримають принципову позицію і відповіли - «не робив цього і не буду».
Що стоїть за настільки сильною моральною
девальвацією стосунків? До чого призведе подібний регрес?
Помилка перша: мат допомагає здаватися
більш мужнім/вольовим.
Мужність і твердість характеру ніяк не
може асоціюватися з хамською поведінкою. Навряд чи хтось стане вважати
алкоголіків і бомжів героїчними особистостями, готовими голови покласти «за
друзів своїх». Одне абсолютно не випливає з іншого. Стійкість і воля - якості
переконаної в правоті людини, яка переслідує благородні цілі і готова стояти за
них навіть до смерті. Вживаючи мат досягають бажаного, низького і корисливого,
тому жертвою заради Істини тут не пахне.
Помилка друга: мат спрощує
комунікацію, роблячи її більш швидкою і ємною.
Безумовно, спрощує. З одним суттєвим
застереженням - зводить спілкування до примітивного рівня Еллочки людожерки з
пам'ятного роману («12 стільців», ПО), яка знала і цілком задовольнявся 30
словами. Відразу згадуються собаки, яким для інформації про свого побратима
необхідно «зустрітися» з його ... підхвостовою частиною. Таким спілкуванням, де
вся складність людських почуттів і багатство думки виражається 2-3 словами, до
того ж матюками, ми дійсно зводимо себе до істот лише з кількома потребами,
яким тільки й треба, що задовольнити почуття голоду, статеву потребу і
виспатися.
Помилка третя: мат служить захистом
і сприяє просуванню особистих інтересів.
Все залежить від того, що необхідно
захищати і які інтереси просувати. Корисливі та егоїстичні цілі необхідно
відповідним чином «пробивати», в захисті ж правди та втіленні благих починань
мат не потрібний. Мат - низький засіб для таких же цілей.
Помилка четверта: мат - культурна
старовинна спадщина, яка має право жити нарівні з іншими видами культури.
Слава Богу, що ми подолали «кращі»
язичницькі «культурні традиції», що породили і супроводжувалися «лаєй матірною»:
людські жертвопринесення, ритуальні злягання, ворожіння на курячих потрухах та
інші гидоти. Образа матері, самого святого для людини, згадка статевих органів
і т.д. не роблять честі ні деяким нашим диким предкам, ні таким же диким
сучасникам. Разом з величезним великим пластом культури, що дістався нам у
спадщину, ми зачерпнули і «суспензію», «муть», яка деякими адвокатами
аморальності подається, як частина культурної спадщини, а не його атавізм.
До відома: Статут князя ВКЛ і короля
польського Казимира IV від 1468 містив заборону «Лаї матірної». Також і
московський цар Іван Грозний забороняв православним говорити «словеса
непотребні», «лаяться». Боротьбу за моральність продовжив і цар Олексій
Михайлович, ввівши за порушення жорстокі покарання - аж до смертної кари. Мат
тоді був витіснений з народного середовища на асоціальні задвірки, де донедавна
благополучно перебував.
Помилка п'ята: мат нейтральний,
він така ж частина лексикону, що й інший словниковий запас.
Зазвичай так виправдовуються люди, у
яких мат в мові - хронічне явище. Як кажуть спостережливі про таких: «Вони
матом не лаються, а розмовляють». Не посперечаєшся, що деякі сумні явища життя
нашого від постійного мелькання притупили моральний поріг людей, але в
більшості своїй суспільство, будучи християнським, все ж на чорне каже, що це
чорне, а не сіро-нейтральне, як застояна в калюжі вода. Як і раніше батьки
намагаються захистити дітей від матірщини, як і раніше більшість чоловіків
утримується в присутності дами ввернути слівце непотрібне... Ну а іншим, тим
хто вважає нормальним явищем брудні матюки, хочеться побажати благополуччя і
взаєморозуміння з близькими і не прийти до тих результатів (побажань, ПО), які
щодня звучать у їхньому убогому лексиконі.
Олександр Безущенок.
Джерело:
pro-life.by. Переклад українською: Православний Оглядач
ПОДАНО СВЯЩ. ІВАНОМ
ГОЛУБОМ ЗА матеріалами сайту Православний Оглядач
|