Як ви жили, - не збагнути,
Без Контактів мережі.
Чи можливо, щоб заснути,
Як нема 4G?

Як це можна пояснити:
Телефон – один для всіх.
Як так можна було жити,
Це «фантастика», це сміх.

Бачиш, сину, кожен має
Свої цінності в житті.
Час іде, не повертає,
Щось нове трима в руці.

Кока-Колу ми не пили,
Газ-вода була зате.
Вас здорових народили,
Без Хот-догів і Латте.

А весілля, а цимбали,
Розказати би всім вам!
А яких пісень співали
Без ніяких фонограм.

Так, що, сину, обходились
І без долара – монет.
І молились, веселились,
Хоч не був в нас Інтернет.

Він украв у вас все цінне,
Страх, любов, молитву, час.
Він забрав дорогоцінне,
І сміється збоку з вас.

Як так жити можна, сину,
І без шлюбу, без хреста.
Загубили ви Родину,
І забули: є душа.

Яка користь від Айфону,
Коли храм для вас чужий.
І смієтесь ви з Закону,
Що нам дав Господь Святий.

Хто поможе тобі, сину,
Коли сонечко зайде.
Хто розрадить в цю годину?
Чи Айфон спасе тебе?

Правді, сину, покоріться,
Бо Господь, - Він є, живе.
В очі правді подивіться, -
Хто важливіший за все.

Автор: о. Петро Половко