ПРОПОВІДЬ НА РІЗДВО ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ

Сьогодні ми зібралися у Божому храмі щоб вшанувати різдво святого пророка і предтечі Господнього Іоана Хрестителя. Святий пророк Предтеча і Хреститель Господній Іоанн був дитиною ласки Божої, здобутої непохитною вірою, щирою молитвою і побожним життям його батьків — священика Захарії та Єлизавети, дружини його. Вони були праведні і жили в непорочній святості. Великим горем для них було те, що вони не мали дітей, хоч уже й постаріли.

Одного разу Захарія за службовою чергою приносив у єрусалимському храмі кадильну жертву Господу Богу при великому напливі народу, отже, напевно, в Суботу. Праворуч кадильного жертовника явився йому архангел Гавриїл. Захарія злякався, але ангел Господній заспокоїв його і потішив, що молитва Захарії, заради побожності його і Єлизавети, а головним чином з Божої ласки, почута. Ангел сповістив Захарії, що Єлизавета народить дитя, яке Захарія мас назвати Іоанном. Це дитя принесе велику радість не тільки Захарії, а й багатьом людям в Ізраїлі.

Захарія, стомлений гірким досвідом життя, спершу з сумнівом Поставився до слів ангела, не вважаючи себе достойним надзвичайної милості Божої. Тоді відкрився йому архангел як посланець Божий і за недовір'я наклав на Захар ю тимчасову німоту, поки не справдиться обіцяне йому від Бога.

Як скінчилися дні служби, Захарія повернувся додому. Єлизавета зачала. В день Благовіщення радісну таємницю праведної Єлизавети архангел Гавриїл відкрив Пречистій Діві Марії. Коли Вона, схвильована благовіщенням небесного посланника, ствердженим чудесним зачаттям Іоанна, відвідала свою родичку Єлизавету в гірському містечку (Лк.1,36,39-40), Єлизавета, сповнившись Духа Святого, перша на землі прославила благословенну між жонами Матір Господа.

Коли настав час, Єлизавета породила сина, і на восьмий день його було обрізано. Дитину деякі хотіли назвати, як батька, — Захарією, але на домагання матері, навченої Захарією, та самого Захарії, немовляті дали ім'я Іоанн. Тоді відкрились уста Захарії, і він з натхненням почав благословляти Бога (Лк.1,64).

Усі ці події набули великого розголосу по всій нагірній стороні Іудейській і викликали здивування всіх людей.

Іоанн зростав тілом і міцнів духом. З раннього віку і до тридцятого року життя він перебував у пустинях аж до дня явлення свого Ізраїлеві. На п'ятнадцятому році царювання Тіберія кесаря (14 – 36 рр.) воля Божа (Лк.3,2) покликала Іоанна на Йордан в околиці Єрихона. Тут він мав виконувати своє посланництво, «проповідуючи хрещення покаяння задля прощення гріхів» (Лк.3,3). Проповідь Іоаннову наперед провістив пророк Ісайя словами: «Голос вопіющого в пустині: готуйте дорогу Господеві, рівняйте стежки Йому» (Лк.3,4; Мф.1,2-3). Щоб пробудити в людях дух покаяння, Іоанн виконував особливий обряд хрещення водою за наказом Божим (Лк.3,3), а як спонуку до покаяння він сповіщав наближення Царства Божого

Слухачі дивувалися проповіді, життю і величності подвигу Іоанна. Вони питали, чи не він с Христос. Іоанн, відповідаючи, твердив, що він хрестить водою на покаяння, але за ним іде дужчий від нього. Якому Іоанн негідний, нагнувшись, розв'язати ремінь від взуття Його; Той буде хрестити Духом Святим і вогнем (Мк.1,7-8; Мф.3,11). Отже, Його хрещення буде не зовнішнім омиванням водою, а подібно до вогню відмінятиме людську природу - через внутрішню святість і благодать Святого Духа. Іоанн проповідує далі, що грядущий Месія, як суддя, як господар, прибере Свій тік, пшеницю збере в засіки, а полову спалить вогнем невгасимим (Мф.3,12; Лк.3,17). Це було перше свідчення Іоанна про Ісуса Христа.

У той час прийшов Ісус з Назарету галилейського до Іоанна і той охрестив Його в Йордані, коли Господь сказав Іоаннові, що «так повинно нам усяку Правду вчинити» (Мф.3,15). Іоанн скорився перед волею Спасителя і допустив Його до хрещення. Св. Іоанн Дамаскін говорить, що Іоанн Предтеча, коли хрестив Ісуса Христа в Йордані і поклав руку свою на голову Ісуса, тоді і сам був охрещений Від Нього і обдарований великою ласкою.

При хрещенні Господа перед Іоанном відкрилося таїнство Пресвятої Тройці: коли бо Ісус, охрестившись, вийшов з води, розкрилися над Ним небеса, і Іоанн побачив Духа Божого, що спускався, як голуб, і зійшов на Христа, з неба чути було голос Бога Отця: «Це – Син Мій улюблений, в Ньому Moє благовоління» (Мф.3,16-17).

Своєю проповіддю, своїм хрещенням, своїм подвижницьким життям, а надто — сповіщенням приходу Месії Іоанн викликав великий духовний рух у народі. Тоді іудеї вислали делегацію священиків і левітів до Єрусалима запитати Іоанна, хто він: може Христос, Ілля чи який інший пророк! Іоанн урочисто, виразно і ясно засвідчив, що він — голос вопіющого в пустині, посланий кликати людей до покаяння. Коли ж посланці, що були з фарисеїв, запитали Іоанна, на якій підставі він хрестить людей, якщо він не Христос, і не Ілля, і не пророк, Іоанн пояснив, що він хрестить лише водою, а серед них є вже Той, Котрого вони не знають. Він іде за Іоанном, але був поперед нього, як предвічний Син Божий. Іоанн недостойний Йому навіть розв'язати ремінь взуття на ногах Його (Ін.1,19-27).

Іншим разом Іоанн побачив Ісуса Христа, коли Він йшов до нього, І сказав своїм ученикам: «Ось Агнець Божий. Який бере гріх світу» (Ін.1,29,), тобто невинний, терпеливий, лагідний, як ягня, Спаситель світу, готовий на жертву заради спасіння роду людського. Іоанн закінчує свою розповідь про Спасителя урочистим сповіданням: «Це – Той, Хто хреститиме Духом Святим. І я бачив і свідчив, що Він с Син Божий» (Ін.1,33-34).

Недовго після цього тішився великий пророк і вірний Предтеча Господній Божим світом. Ірод Антипа, правитель Іудеї, схопив Іоанна, ув'язнив і кинув у темницю (Лк.3,19-20; Мк.6,17; Мф.14,3) за те, що Іоанн докоряв йому за грішний зв'язок з Іродіадою, жінкою Іродового брата Филипа, і за все, що Ірод зробив лихого (Лк. З, 19). Іоанн говорив Іродові: «Не годиться тобі мати жінку твого брата» (Мк.5,18; Мф.14,4). Ірод за це хотів убити Іоанна, але боявся народу, що мав його за пророка. Тому правитель Іудеї поблажливо ставився до Іоанна і навіть дозволяв ученикам відвідувати його в темниці.

Коли ж настав день Іродових родин, дочка Іродіади танцювала перед гостями й дуже догодила Іродові. За це він прилюдно присягнувся дати їй, що тільки вона схоче, хоч би й половину своєї держави (Мк.6,23). Дівчина, за намовою матері, сказала: «Дай мені тут на блюді голову Іоанна Хрестителя» (Мф.14,8). Ірод зажурився цим, але заради присяги, даної перед гостями, звелів задовольнити просьбу безсоромної дівчини, яка віднесла стяту голову Іоанна своїй жорстокій матері.

Ось таким, дорогі брати і сестри був життєвий шлях великого подвижника і праведника. Своїм життям він вказав кожному з нас, що не зважаючи на будь які життєві обставини потрібно завжди мати міцну віру і тверду надію на Бога і тоді буде легше подолати всі життєві труднощі. А Господь бачачи наші старання за молитвами святого пророка і предтечі Господнього Іоана дасть нам силу витривалості у християнському благочесті.

Прот. Іван Голуб. Викладач ЛПБА УПЦ КП