ПРОПОВІДЬ НА РІЗДВО ГОСПОДА ІСУСА ХРИСТА

                            «Ой, співали три ангели, з неба летячи, в ясну зорю оповивши – Христа несучи» (Народна колядка).

       «Бог Господь з’явився нам…» (Церковний піснеспів).

       Дорогі браття і сестри, сьогодні Бог явився на землі. Які це неймовірні здавалося б слова. Люди не можуть збагнути цієї правди, тому в колядках по своєму наближають це до себе. Найчастіше кажуть так: «Дивная новина, нині Діва Сина породила». І хоч розумом важко опанувати цю незбагненну тайну, але серце з трепетом сприймає і ніби на якусь мить зупиняється переповнюючись радістю та вдячністю Отцеві небесному і Богу Синові, що заради нас на землі став людською дитиною.

       Ми дякуємо Божій Матері, що будучи людиною сталася святою і могла прийняти і носити на руках та годувати грудьми Бога.

       Церква, її провідники, – святі Отці та богослови оспівують Різдво Христове по своєму: «Ангельські хори, поспішайте, а ті, що у Вифлиємі, приготовляйте ясла, Слово бо народжується, мудрість приходить. Церква приймає привітання; на радість Богородиці, і ми заспіваємо: Благословенний, що явився Боже наш – слава тобі» (Стихира на утрені перед свята).

       В саме свято і після нього всі християни в церква чують і співають пісню – тропар в честь Різдва Христового: «Різдво Твоє Христе Боже наш, засвітило світові світло розуміння, бо через нього ті що звіздам служили, від звізди навчилися поклонятися тобі Сонцю правди і визнавати, що Ти – схід з неба. Господи слава Тобі».

       Схід з неба – це зішестя Бога з неба до людей. Люди були створені як істоти тілесні і разом з тим – духовні. Вони мали таку ласку, що з ними міг спілкуватися сам Господь Бог. Людина, за намовою злої сили, відмовила Богові в послусі й через те стала нещасливою, але Бог не позбавив її можливості навернутися до Нього. З великої любові до людини, Божий Син стає людиною, щоб бути близько з людьми і навернути їх на дорогу добра і освячення. Також Христос став людиною, щоб привести людину до Бога і Святої Церкви. Саме цього дивного приходу сьогодні святкуємо чергову річницю і переживаємо її по своєму нею освячуємося і прославляємо Предвічного Бога. Прославляємо Його за велику любов і жертовність, через яку ми можемо знову стати тими райськими істотами, котрі були заплановані Богом для освячення всього світу й мали по Божому ним володіти. Коли б усі люди навернулися до добра, до Христа, – було б для всіх Боже Царство на землі.

       Саме цього навернення Бог прагне, не відмовляється від Свого плану, який мусить сповнитися, хоч до Бога навернуться не всі. Господь Ісус Христос говорить: «Багато покликаних, але мало вибраних» (Мф.22,14). Багато християн, які не заглиблюються у Божі таємниці, не розуміють Його суті, думають, що Боже Царство має визначатися багатством, силою та фізичними задоволеннями. Але це - велике непорозуміння. Христос, коли Його питали, коли прийде Царство Боже, відповів: « Царство Боже не прийде помітно, і не скажуть: «Ось тут», або «Там». Бо Боже Царство в середині вас» (Лк.17, 20-21).

       Отож,  Боже Царство почалося від початку Христових проповідей у серцях тих людей, які слухали й постановили собі поправитися, покаятися. Воно перебуває на землі у людських душах, але, нажаль не у всіх, а в тих, які охрестилися і живуть з Христом, які з Ним освятилися і перебувають у святості. Ті люди, які сьогодні святі, а завтра грішать знову подібні до Адама і Єви. А Христос прийшов на землю для того, щоб ми ставали подібними до Нього, як Він став подібним до нас, щоб ми ставали досконалими, як Небесний Отець є досконалим. Так нас навчав Господь наш Ісус Христос, і ми повинні докладати всіх зусиль, щоб бути подібними до Христа та святих Божих угодників. Нікого не спасе формальне ходіння до церкви, неуважна молитва, нещира свята сповідь і святотатське причастя.

       Сьогодні  ми стоїмо в храмі, молимося і співаємо, переживаючи тайну Христового народження. Нехай участь у сьогоднішньому богослужінні, не буде для нас солом’яним вогнем, нехай ніщо нас не відлучить нас від Христа хоч би й терпіння випали на нашу долю, тому що Христос явився, щоб за нас терпіти і цим дав нам добрий приклад покірливості та терпеливості. Не марнуймо свого шансу в житті, бо може, він останній у земному житті, і потрібно буде перейти у потойбічне життя.

       Господь Ісус Христос бажає, щоб ми щасливо жили, побожно святкували Його різдво, безупинно боролися з гріхами, витримали і вистояли в цій духовній боротьбі та увійшли у Боже Царство як Христові герої, або хоч такими щирими, як Вифлиємські пастушки у своїй правді та щирій простоті. 

       Дорогі брати і сестри, у цей надзвичайно радісний для нас день із особливим натхненням і трепетом молімося сьогодні до народженого немовляти Христа, котрий лежить у «яслах на сіні» - «Господи Ісусе Христе, Спасителю наш! Ти заради людського спасіння прийняв приниження, страждання і хресну смерть. Милосердний Господи, зглянься сьогодні на наш знеможений, і обкрадений з духовної краси край! Поглянь, о Божий Сину Своїм Всемилостивим оком на наш український народ з якого намагалися всіма способами вирвати всі добрі прикмети, щоб люд залишався бездуховними пустими істотами. Вчини для нас сьогодні велику ласку, і обійми нашу багатостраждальну неньку Україну та її людей Твоїм Божественним Промислом, навій Святим Духом, щоб у людських серцях засвітилася лампада духовності. Нехай у душах і серцях пробудиться прагнення, у кожного примиритися з Тобою у Святих Тайнах Покаяння та Євхаристії. І нехай через голос колядки, що лунає від хати до хати, від серця до серця, від душі до душі, увійде правдиве розуміння мети людського життя, потреби освячення і життя нерозлучного з Тобою – Предвічне Боже Слово, з Твоїм Безпочатковим Отцем, і співдіючим та оживляючим Духом, від сьогодні та навіки віків».

       То ж дорогі в Христі ще раз хочу привітати всіх Вас і ваші родини із Різдвом Христовим. Христос рождається! – Славіте Його!

СВЯЩ. ІВАН ГОЛУБ. ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП.