ПРОПОВІДЬ НА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

          Явився великий Хресте Господній! Покажи мені сьогодні вигляд Твоєї Божественної красоти. «Коли хто хоче йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме хрест свій та йде за Мною» (Мк.8,34) – говорить Господь. Але хто з нас, дорогі брати і сестри, може з надією покластися на мізерну заслугу свого хрестоносіння. Наш хрест тільки тоді може бути правдивий і діяльний, коли знаходиться в безперервному зв’язку з Хрестом Христовим, ним благословляється, ним освячується, утверджується і підтримується і вже після цього стає для нас джерелом спасіння. Гірким і тяжким є хрест праведного земного життя, любов Божа через посередництво люблячої Церкви Христової, роздробила і розклала на багато малих, легких і радісних хрестів, які покладає на віруючих в різний час і в різних обставинах впродовж земного життя.

          Чи після того можна не увійти з вдячною думкою в живе відношення з ділом Божим? Христос – Чоловіколюбець не тільки замінив нас Собою перед вічною правдою Отця Небесного, був для нас клятвою (Гал.3,13) і розірвав на Хресті рукописи гріхів наших (Кол.2,14), не тільки розпочав діло нашого спасіння, але захотів довести його до кінця, спасти нас так, щоб вся слава належала Йому, а нам одне вічне блаженство у Його славі.

          Як і всі діла Божі і це полегшення нашого хрестоносіння здійснюється тайним для нас способом. Хрест вже не наш, а Господній, входить в наше життя всіма шляхами і керує нашими вчинками. Все життя християнина, від сьогодні звернено до Животворчого Дерева! Хрест проходить з нами через все життя, осіняє наше перше та останнє дихання на землі. В дитинстві він пестить нас як рідна мати, в юності він наш товариш, в сміливості – співпрацівник, а в старості – заспокійливий провідник.

          Передбачливість Церкви покладає на нас Хрест при Святому Хрещенні, щоб ми не могли забути про нього, а не забуваючи знаходили в ньому втіху та підтримку. І дійсно хто з християн дивлячись на хрест свій, не пригадає все те, що зробив для нас Відкупитель розп’ятий на Ньому. Один погляд на хрест може втішити нещасного, зупинити злодія, викрити лицемірного, наставити не розумного – всім і кожному подати світло та життя. Коли нас оточують якісь нещастя і біди, пригадуймо хрест, на якому був розп’ятий, страждав і помер за нас наш Спаситель і залишив нам вид скорботного і тісного життя, якщо спокушають нас нечисті бажання і злочинні думки, знову ж таки звертаймося до Хреста, на якому була принесена за нас Найчистіша і Найнепорочніша Жертва. Якщо нас обплутують багато життєвих турбот та обов’язків… скоро візьми свій хрест і дивися на нього довго і уважно, він солодко і відрадно буде говорити з тобою про Того, Хто не мав де голови прихилити; все Своє життя присвятив на діло Боже, він скаже нам що й наше місце проживання не тут, а на Небесах (Флп.3,20). Якщо хто загордиться яким не будь успіхами в житті, – знаннями, нечестями достатками…знову ж таки нехай дивиться на свій нагрудний хрест і він багато повчального скаже нам про Того: «Хто бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути рівним Богові, але Він применшив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняним аж до смерті і то смерті хресної…» (Флп.2,6-8).

          Як переможне знамено Переможця смерті, як знаряддя нашого спасіння, як утвердження і прикраса Церкви, Животворящий Хрест вживається всюди і завжди – у всіх відношеннях до своїх вірних. Якщо десь переважно бачиться царська велич хресного знамення, то тільки в храмі Божому, де все закарбовано і прикрашено ним. Навіть сам храм не рідко має вигляд Хреста і завжди закінчується Животворчим Хрестом, який височіє над усіма людськими будовами. Під його охороною в храмі звершуються всі церковні священнодійства, які зводять на землю небесне благословення. Входячи в храм, зі всіх сторін буваємо оточені спасительним знаменням, бачимо його зображеним на іконах, на церковних речах, на священичих одежах. Служитель вівтаря знаменує нас рукою, помазує єлеєм, кропить водою, благословляє Єванглієм і все це робить на зразок хресного знамення.

          Чому так часто і так широко вживається хрест в Церкві? Тому, що в Ньому за вченням Святої Церкви прихована непереможна сила Божа животворча і освячуючи для всіх хто благовійно шанує Святого Хреста. Для злого духа, для його темної і нечистої природи страшна і нестерпна дія освячення Хрестом Господнім.

          Час поїдає тимчасове – це загальний необхідний закон земного буття, якому підпорядковується кожен християнин. Волі Отця Небесного було вгодно, щоб людина здійснивши своє призначення тут на землі, поверталися до Нього шляхом смерті та тління. І ось тайна смерті звершилася християнин йде в нову країну зовсім йому не відому і в його мертвих руках ми бачимо хрест. Церква напучує померлого молитвами та піснеспівами. Причому не одноразово закликає на допомогу собі спасаюче знамення Хреста.

          Живі залишають могилу спочилого, але невідступно стоїть над ним та охороняє його могилу день і ніч, як безмовний і нерухомий сторож – Хрест Господній, Животворче Дерево над тілом померлого. Яке багатозначне, втішаюче і відрадне це зближення смерті із життям: бо якщо на могилі стоїть хрест то це означає, що похований під ним перебуває під захистом і покровом Життєдавця Який переміг на хресті смерть і Своїм Воскресінням переконав всіх у майбутньому спільному воскресінні.

          Звертаючи наші думки від Хреста до нас самих Церква бажає сказати нам тільки своє коротке слово: «Пам’ятай останнє і перестань ворогувати, пам’ятай про тління і смерть і зберігай заповіді» (Сирах 28,6).

СВЯЩ,. ІВАН ГОЛУБ ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП