СЛОВО НА ВОЗНЕСІННЯ СВЯТОГО ОТЦЯ НАШОГО ДИМИТРІЯ РОСТОВСЬКОГО

       Вознісся Господь наш від нас на небо, не для того, щоб засмутити нас, а щоб забезпечити нам більш корисне. І все життя Його, всі дії його мали на меті нашу користь і наше спасення; тож і вознесіння Його було для нашого блага. Люблячи нас, зійшов Він з неба на землю і пожив між людьми, з любові до нас поклав за нас душу Свою на хресті. Люблячи нас, Він і вознісся знову на небо для нашого ж блага.

       «Краще для вас, говорив Господь ученикам Своїм, щоб Я пішов: коли бо не піду Я, Утішитєль не прийде до вас; коли ж Я піду, пошлю його до вас» (Ін.16,7).

       Неначе так говорить: поміркуйте розумно, улюблені ученики Мої; кожному з вас треба буде піти на проповідь Слова Божого у світ весь; а в світі зажурені будете; ви заплачете і заридаєте, а світ радітиме, а ви скорботні будете» (Ін. 16, 20). Треба, щоб у тій журбі, в тих плачах і риданнях хтось потішив, зміцнив і заспокоїв вас.

       Тому піду до Отця і пошлю вам Утішителя — Духа Святого, Котрий від Отця виходить, нехай утішає вас завжди в усіх скорботах і печалях ваших. Піду до Отця, і пошлю вам Утішителя, Духа Святого, Котрий, перебуваючи з вами, створить вас небоязливими, що з радістю будете йти на всі муки й смерть. Багато людей і після вас, подібно до вас, терпітимуть численні муки і смерті за ім'я Моє: їх побиватимуть камінням, стинатимуть мечем, палитимуть вогнем, кидатимуть на пожирання звірам, дробитимуть на частини.

       Багато хто без мук будуть самовільними мучениками з любові до Мене, нехтуючи світом, зрікаючись самих себе та умертвляючи тіло своє з пристрастями й хтивостями; одні підуть у пустелі, інші в затвори, деякі сховаються по вертепах і проваллях земних. І всі вони потребуватимуть Божественної допомоги й потіхи. Піду ж Я до Отця, і пошлю їм Утішителя.

      Багато тих, хто вірує в Мене, і хоче благочесно жити, гнані будуть. Багато страждатимуть безвинно, багато праведників терпітимуть напасті й прикрості; багато слуг Моїх будуть у бідах, — у голоді й спразі, в холоді й наготі, в смертях. Усіх їх треба буде втішати в їхніх переслідуваннях, стражданнях, прикростях і злигоднях. Піду ж до Отця і пошлю їм Утішителя від Отця. Коли бо не піду Я, Утішитель не прийде: тому краще, як Я піду. — Отже, гряди, Господи Ісусе, гряди і пошли нам Утішителя!

       Вознісся Господь наш від нас на небо, щоб з висоти доглядати нас, як отець дітей, як пастир вівці свої, як орел пташат своїх, як воєвода воїнів своїх, щоб бачити всіх, почути бажання кожного й потребу, подати кожному своєчасну допомогу. Зійшов па небеса, щоб дивитися з висоти па подвиг кожного: добрим подвижникам щоб сплітати вінки, простягнути руку скорої допомоги знемагаючим, щоб підвести впалих, а гонителям праведних щоб поставити перегороду.

       Подвизається страждальницьким подвигом святий первомученик Стефан, коли іудеї побивали його камінням,— а Господь наш, відчинивши небо, з милістю дивиться на нього так, що сам страждалець від радості заволав: «Бачу небеса відчинені й Ісуса, що стоїть праворуч Бога» (Діям.7,56). Поспішає в Дамаск Савл гнати Церкву Божу, «дихаючи погрозами і вбивством», а Господь наш, споглядаючи з висоти небесної, ставить йому перепону, осліпивши тілесні очі його світлом небесним, і залякавши голосом: «Савле, Савле! Чому ти Мене гониш?» (Діян.9,1,4).

       Не один із страстотерпців у тяжких стражданнях: той знесилився, інший зовсім переможений був, як сталося з Яковом Персіянином, але Господь, зглянувшись з височини, знеможених підсилив, упалих підвів, так що справдилося на них Писання: «Якщо він і падатиме, не впаде, бо Господь підтримує його за руку» (Пс.36,24). Так, доглядаючи нас з височини, Господь помагає рабам Своїм!

       Вознісся Господь наш від нас на небо, щоб злагодити нам дорогу до неба, і буде предтечею нам у горні країни. До вознесення Господнього на небо не було людині дороги до небес: «І ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто з неба зійшов» (Ін.З,13); а «Той, Хто зійшов, — як говорить святий апостол, — Він же є і Той, Хто вийшов вище над усі небеса» (Еф.4,10).

       Не міг перше ніхто зійти на небо, хоча б і праведний був і святий. Угоден Богові був Ной, праведні були Авраам, Ісаак, Яків, непорочний був Йосиф прекрасний, невинний і Мойсей, який перевів Ізраїля через Червоне море як по сухому. Святий був Ісус Навин, що затримав сонце в ході його; святі були ще інші угодники Божі у Старому Заповіті. Але жоден з них не міг зійти на небо поперед Христа.

       Коли ж Господь наш, прийнявши людське єство, вийшов на небо, відкрилася дорога до неба всьому людському роду. Тією дорогою подалися услід Христа душі святих Праотців і Пророків, виведені з пекла; нею пішли Апостоли, Святителі, Мученики, Сповідники. Нею і тепер сходять достойні і праведні люди, що йдуть у сліди Христові. Всім відома нині путь до неба: не лінуймося тільки виходити нею!

       Вознісся Господь наш від нас на небо, щоб заступатися за нас перед Богом Отцем. Адже так говорить святий Іоанн Богослов: «Коли б хто согрішив, то Заступника маємо перед Богом Отцем, Ісуса Христа Праведника, і Він є умилостивления за гріхи наші» (1Ін.2,1,2). І святий апостол Павло пише: «Христос Ісус помер, але й воскрес: Він і праворуч Бога, Він і заступається за нас» (Рим.8,34). Отже, не лякаймося, грішні люди, не втрачаймо надії на спасіння своє, будьмо певні, доброго маємо Заступника перед Богом Отцем, Христа Спасителя нашого. Він заступається за нас, показуючи Йому рани Свої, прийняті за нас. Тільки не полінуймося й ми при Ньому підносити до Отця теплі наші молитви, щоб заступався Христос Господь перед Богом Отцем, показуючи Йому рани Свої, і ними, наче вустами молитовними, умилостивлюючи Його.

       Але за кого заступається Господь наш Ісус Христос? За яких грішників? За тих, що каються; а за тих, які не каються, не умилостивляє Отця Свого. Грішна людина, перебуваючи в недбальстві та нерозкаяності, додаючи гріхи до гріхів, удруге розпинає Господа, і кров Сина Божого, пролиту за нього, нехтує нерозкаяністю своєю. За такого грішника чи умилостивлює Син Божий Отця заступництвом Своїм? А чи не певніше порушує його на гнів і відплату, щоб покарав за кров Сина Свого? Воістину так! Отже, бійся, грішнику, що перебуваєш у нерозкаяності, щоб не спостигла тебе раптом кара Божа, і знищений будеш з убивцями, які розпинали Сина Божого!

       Вознісся Господь наш від нас на небо, щоб приготувати нам місце на небі, де жити будемо вічно, і царствувати з Ним, Господом нашим. Так бо говорить Він Сам: «йду приготувати місце вам; і коли піду та приготую вам місце, прийду знов і візьму вас до Себе, щоб і ви були, де Я» (Ін.14,2,3). Добра й радості повна причина відходу Господнього!

       Господь вознісся від пас на небо, щоб приготувати кожному з нас місце на небі: людям, що Бога люблять, — місце між Серафимами: богомудрим — між Херувимами; богоносним — між богоносними Престолами; добрим господарям — між Господствами, добрим і мужнім воїнам, які боролися за віру й Вітчизну, — між Силами, різним властям — між Властями, всяким начальникам, справляючим начальство своє по-Божому, — між Началами; тим, що потішають друзів своїх у бідах і напанастях, милують убогих і помагають їм, — тим місця з Архангелами; тим, що по-ангельськи на землі в тілі живуть, тим місце з Ангелами.

       А нам, грішним, де приготував Ти місце, Господи? Чи буде для нас хоч мале місце на небі? Страхає нас улюблений ученик Твій, Іоанн Богослов, кажучи: «Не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, а тільки записані в книзі життя Агнця» (Апок.21,27). І не тільки страхає, але й грізно виганяє геть, кажучи: «Назовні пси й чарівники, і розпусники ,і душогуби та ідолослужителі, і кожен, хто любить і чинить неправду» (Апок.22,15).

       Отже, й нема вже місця на небі, вже нас і не пустять туди, і проженуть звідтіля геть? Але Господь наш, поглядаючи на нас ясним і милосердим лицем, говорить: «Я ж прийшов не праведних, а грішних кликати до покаяння» (Мф.9,13). Тільки покайтесь, — і сподобитеся рівної честі зі святими й праведними. Де місце Петрові, що зрікся Мене і потім плакав гірко; де місце жінці блудниці, яка плакала при ногах Моїх; де місце блудному синові, митареві, розбійникові, — там буде місце й вам. Тільки оплачте гріхи ваші гірко, як Петро, припадіть до ніг Моїх з покаянням, як блудниця, верніться до Мене, як блудний син,, упокоріться, як митар, розіпніться зі Мною, як розсудливий розбійник, — покайтесь і спасенні будете! На небі в Мене готове місце і для вас, і ви вміститеся в простір милосердя Мого.

       О Божественного, о любого, о найсолодшого Твого голосу! І нам, грішним Господи, і нам обіцяєш правдиво Твоє царство! Вознісся Господь наш на небо, щоб і нас залучити туди за Собою «Коли Я, говорить Він, буду піднесений від землі, то всіх залучу до Себе; (Ін.12,32). Отже, передусім і понад усе піднесімо уми й серця наші в горні, будемо шукати високого, де й життя наше сховане в Нього, Бога нашого. Він наш скарб, — там нехай буде і серце наше! Амінь.