ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

       Наприкінці літургії, як і наприкінці всякого богослужіння, відбувається відпуст, словами якого священик наставляє людей котрі перебували на молитві і молилися: з якими почуттями вони повинні залишити храм. Відпуст починається такими словами: «Христос, істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері ...», і далі перераховуються імена святих, і останнім називається ім'я того святого, його ж і пам'ять нині здійснюємо. Саме останнім, щоб його краще запам'ятати нам.

       Для чого ж ми називаємо їх імена? Для того щоб заради їх молитви Христос, Господь наш, помилував і спас нас.

       Сьогодні ми згадуємо святого Іоанна Златоуста, святкуємо перенесення його святих мощей від місця упокоєння в Константинополь. Подумайте, брати і сестри: більше 320 днів у році ми вимовляємо ім'я святого Іоанна Златоустого, бо саме ним складену Божественну літургію ми здійснюємо таку кількість разів протягом року. І виходить, настільки ж часто ми вдаємося до нього з надією на те, що його молитвами Христос Господь помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

      Святий Іоанн Златоуст - великий вчитель Церкви. Можна все життя вивчати його творіння і не досягти його висоти, бо недарма Церква назвала його Златоустом. Він вчив моральності, він тлумачив Святе Письмо, він викривав безбожність і помер як вигнанець і мученик в околицях абхазького міста Сухумі, на території Грузії. Висланий з Константинополя розбещеною аристократією, він, виснажений постом і подвигом, помер на шляху до місця вигнання. Храм, в якому він віддав дух свій Богу, стоїть досі, гробниця святителя знаходиться в кафедральному соборі Сухумі.

       Здійснюючи йому святкове богослужіння, попросимо, щоб святитель Іоанн був і нашим заступником біля Престолу Божого і щоб у нашому житті ніколи не стиралась пам'ять про нього, бо якщо Церковний Статут наказує нам звершувати складену ним літургію майже кожен день протягом року, то тим більше кожен з нас у своїй молитві повинен ще частіше вдаватися до нього. Коли ми чуємо подячні молитви після причастя Святих Христових Тайн за літургією Іоанна Златоуста або коли ми чуємо проповідь на Великдень, ми чуємо й ім'я святителя Іоанна Златоуста.

      Так нехай же його духовна спадщина, яку він залишив нам і його життя, і його проповідь, і молитовне заступництво перед Богом, буде завжди нашим духовним надбанням, і за молитвами його Господь хай помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець!         

СВЯЩ. І. ГОЛУБ. ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП