ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛИСТА ІОАНА БОГОСЛОВА

Сьогодні дорогі брати і сестри Свята Церква вшановує пам'ять святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. У цей день ми з вами чуємо євангельську розповідь про подію всиновлення Христом на Голгофі апостола Пречистій Діві Богоматері, таким чином підносить наші думки до Хреста Христового і Його Хресної смерті як найбільшому подвигу, що завершив земне служіння Христа грішному світові.

«Коли Я буду піднесений від землі на небо, всіх прикличу до Себе – говорив Христос Своїм учням за кілька днів перед Своїми стражданнями, даючи зрозуміти, якою смертю Він помре» - зазначає святий Євангелист (Ін.12.32-33).

Ми знаємо із Святого Єванглія, що слово Христа було з владою (Лк.4.32). Спасителя завжди оточувало багато народу, що приносив до Нього хворих і терплячих для допомоги та оздоровлення слухаючи Його настанови при цьому забуваючи навіть про їжу.

А коли після Воскресіння Він послав Своїх учнів на проповідь Єванглія то слово про хрест апостоли пронесли по всьому тогочасному світові (1Кор.1.18), і апостол Іоан у своєму посланні говорить: «Ця перемога, котра перемогла світ, віра наша» (1Ін.5.4).

В чому ж сила цього явища. Сила цього явища – сила перемоги слова про Хрест. Адже Євангельське вчення із закликом до всепрощення і любові не тільки до ближнього, а навіть до ворогів, із закликом до смирення і терпіння до кінця, до самопожертви і навіть до смерті, до знищення всіляких нечистих похотей і до досконалої внутрішньої чистоти – таке вчення кардинально до протиставлення розходилося із поглядами і звичками тогочасного світу з його розпущеністю і жорстокістю. Однак таке вчення привело світ до Христа…

Ми бачимо в житті і знаємо, що всяка настанова буває життєва і переконлива тільки тоді коли підтверджується прикладом. І ми знаємо, що все земне життя Христа, а особливо Його хресна смерть, виявилися живим, досконалим і переконливим прикладом, який започаткував Його високе моральне вчення про любов, терпіння, самопожертву та ідеальну внутрішню чистоту.

Христос на Хресті невинно осуджений, зневажений, весь зранений. Знущання й тут не залишають Його: натовп, що Його оточував і самі первосвященики з книжниками і фарисеями продовжують свої дикі насмішки і зневаги (Мф.27.34-43). А Він бачачи духовну сліпоту своїх розпинателів молиться за них: «Отче! Прости їм, бо не знають, що роблять» (Лк.23.34).

Ця всепрощаюча любов вражає самих розпинателів і сам начальник римської сторожі сотник, коло Хреста Христового виголошує: «Направду Він був Син Божий» (Мф.27.54).

Ось в чому сила впливу Христа на світ, – в живому, яскравому, переконливому прикладі Його всепрощаючої любові, котра привела до морального торжества християнства над язичництвом.

За заповітом Господа Ісуса Христа, святі апостоли понесли слово про хрест всьому світові, і започаткували це слово прикладом свого високого життя і тим самим привели до Христа світ, змінили напрямок всього руху людського серця від гріха та зла до добра, любові та правди.

свящ. Іван Голуб. Викладач ЛПБА УПЦ КП