ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТРЬОХ СВЯТИХ
Сьогодні духовно разом гідно прославимо словесні труби Божі, Божественні відображення Великого Василія, Божественного і вогнедухновенного Григорія, виточуючого нам золотоструйні вчення Іоана істинно Золотоустого (стихира на стиховні).
Браття і сестри! Сьогодні Свята Православна Церква прославляє трьох великих святителів і вчителів; Василія Великого, Григорія Богослова і Іоана Златоустого. Багато в Церкві було чудових вчителів і пастирів, але тільки цих трьох вона іменує великими вчителями.
У давній час, коли в Константинополі сперечалися про те, кому з трьох святителів слід віддавати перевагу, Господь відкрив, що вони рівні перед Ним. Так з XI століття стало відбуватися сьогоднішнє свято. Чим же святителі здобули рівну славу у Бога?
З їхніх життєписів ми знаємо, що вони досягли успіху в пості і недосипанні, молитві і милосерді, але над усе - в любові до служіння церковного - мудрому навчанню ближніх Слова Божого. Бо, по слову Спасителя: «Хто виконає та й навчить, той великим назветься у Царстві Божому» (Мф.5,19).
«Промова до народу в церкві це великий труд», - говорить святитель Іоанн Златоуст. І ця праця вимагала від святителів величезної духовної напруги. Недарма святитель Григорій Богослов порівнює працю слова з жертвою: «Приношу теперішньому часу і вам, або паче Богу, слово, саму пристойну подячну жертву, дар, який чистіший від золота, дорожчий за перли».
Служачи Слову Божому, проповідник не тільки навчає, але й вдосконалюється сам, бо «найсильніший в слові переважно повинен удосконалювати себе» (святитель Іоанн Златоуст). Тому слово було для пастви і для самих святителів «вождем на шляху до небесного і старанним сподвижником» (Святитель Григорій Богослов). Благодатне слово змінює не тільки серця тих, хто слухає, але вдосконалює самого проповідника. «Через слово я приборкую пориви гніву, ним присипляю заздрість, ним заспокоюю печаль, що сковує серце, ним приборкую ласолюбство, ним покладаю міру ненависті», - говорить святитель Григорій Богослов.
«Хто володіє силою слова, навіть і той не звільняється від безперестанної дбайливості. Сила слова дається не природою, але набувається освітою, тому, хоча б хто довів її до вищого ступеня досконалості, і тоді може втратити її, якщо не буде зберігати постійним і старанним заняттям», - говорить святитель Іоанн Златоуст. І святитель Василій Великий вчить, що «перш за все треба намагатися не бути невігласом у вживанні дару слова». «Треба самому з собою обмірковувати, що будеш говорити, і потім вже звертати слово до народу». Тільки постійною працею на ниві служіння слову три святителя змогли досягти особливої духовної висоти.
Відомо, що найдостойніші слова не матимуть сили, а тому не принесуть користі слухачам, якщо промовець не співпереживає тому, що говорить, або сам не робить того, до чого закликає. Тільки слово, в якому чітко звучить віра і яка була схвалена самим життям того хто проповідує, має владу змінювати уми і серця.
Слово святителя Василія посоромило імператора Валента, святитель Григорій звернув до правдивої віри весь Константинополь, слово Златоустого Іоанна було настільки небезпечно для ворогів Божих, що вони відправили його в далеке заслання.
І ще одне свідчення того, що слова святителів воістину сповнені Духа, у Нього немає зміни ні тіні переміни (Як.1,17). Це те, що і сьогодні, більше як через 1600 років після того, як вони вимовлені, слова ці звучать для нас так само вогненно, прекрасно і владно. Сповнені сили благодаті, слова трьох святителів продовжують жити і діяти. Всі нові покоління народу Божого звертаються в них до невичерпної скарбниці премудрості, боговідання, православного вчення.
Дорогі брати і сестри, прославляючи нині настільки улюблених Церквою святителів, просімо у них допомоги пастирям нашим в тяжкому служінні благовістя, щоб даровано їм було настільки ж вогнедишне слово, підтверджене настільки ж найчистішим життям, яким володіли великі вселенські вчителі і святителі Церкви Христової - Василій Великий, Григорій Богослов і Іоан Золотоустий.
«Духа органи, грому божественного труби, блискавки проповідництва, світильники всесвітлі, золоті і світоносні в Бозі, преблаженний Василіє, Григоріє всемудрий, всезолотий і всечесний Іоане – благайте Господа щоб дарував душам нашим велику милість» (стихира на стиховні вечірні).
СВЯЩ. І. ГОЛУБ. ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП
|