ПСИХОСОМАТИКА

       Людина складається із зовнішнього і внутрішнього світу. До зовнішнього світу належать матеріальні речі, з яких складається людина: руки, ноги, голова, тулуб, внутрішні органи та інше. До внутрішнього світу належать усі невидимі речі: думки, знання, розум, інтелект, почуття та багато іншого. Внутрішній світ невидимий, його не можна виміряти, вкласти у певні параметри, оцінити фізичними мірками, та він для людини більш важливий. Саме внутрішній світ найбільше відрізняє одну людину від іншої, саме він визначає людину. Зовнішній тільки виконавець тих думок і бажань, які виникають у внутрішньому світі. Саме у внутрішньому світі формується характер і темперамент людини. Людина може бути міцна фізично, але слабкого характеру, слабкої волі і тоді їй дуже мало користі з сильного зовнішнього світу. І навпаки, людина може бути не дуже сильна фізично, але сильного духу, великої відваги та розуму. І ми всі поважаємо її за це. Отже, в людині головне - внутрішній світ.

       Внутрішній світ у релігії носить назву «душа», у медицині - «психіка». Психіка і тіло дуже тісно пов'язані між собою. Часто справжньою причиною хвороб тіла є проблеми з психікою (внутрішнім світом людини).

       Людина - істота цілісна. Свідомість і тіло є неподільними частинами єдиної системи. Не можна лікувати тільки симптоми хвороби, потрібно лікувати всю людину. Необхідно подивитися, які порушення на духовному, душевному та тілесному рівні призвели до виникнення захворювання.

       Існує в медицині наука психосоматика, яка вивчає зв'язок між психікою і хворобами тіла. Науково доведено, що психіка є основною причиною таких хвороб, як бронхіальна астма, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, есенціальна артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, головний біль, ревматичний артрит запаморочення, вегетативні розлади (часто «вегето-судинна дистонія») та багато-багато інших. Практично щомісяця поповнюється список тих хвороб, про які наукою експериментально доведено, що головною їх причиною є психічні розлади. А такі важкі хвороби, як алкоголізм та залежність від наркотиків є цілковито психологічними захворюваннями. Також доведено, що сердечні хвороби та цукровий діабет без змін у психіці (внутрішньому світі людини) дуже важко лікуються.

       Провідні вчені психосоматики такі, як Франц Олександер, Вальтер Бройтігам, Пауль Крістіан, Курт Теппервайн, Вільгельм Райх (уродженець Галичини), Олександр Лоуен, Ян МакДер-мотт, Джозеф О'Коннор та багато інших дослідили психологічні (душевні) проблеми захворювань людського тіла.

       Хвороби серця часто виникають як наслідок нестачі любові та безпеки, а також від емоційної замкнутості. У традиційних культурах серце розглядається, як символ любові, центр життєвих сил людини. Серце б’ється від радості, стискається від болю, люди беруть багато близько до серця… Прийнято говорити про серцевий холод, безсердечність, добросердечність. На емоційні потрясіння серце реагує зміною ритму. Серцеві розлади відбуваються через неувагу до власних почуттів.

       Артрити, як досліджено, вражають людей, які не можуть сказати «ні» і звинувачують інших у тому, що їх експлуатують. Для таких людей важливо навчитися говорити «ні», якщо це необхідно. Якщо ж людина віддає перевагу кому-небудь служити - нехай служить, але нехай не чекає жодної вдячності і робить це з радістю в серці.

       Гіпертонія (підвищення понад норму кров'яного тиску в судинному руслі) нерідко виникає через самовпевнене бажання взяти на себе надмірні навантаження, працювати без відпочинку, потребою виправдати очікування оточуючих людей, залишитися шанованим в їх очах, і в зв'язку з цим витісненням своїх глибинних почуттів та потреб. Все це створює відповідне внутрішнє напруження. Гіпертоніку бажано залишити гонитву за думкою оточуючих людей і навчитися жити та любити людей, насамперед, у відповідності з глибинними потребами власного серця.

       Проблеми з нирками бувають викликані схильністю до осудження, розчаруванням, невдачею в житті, критицизмом. Цим людям постійно здається, що їх обманюють і зневажають. Подібні почуття і емоції приводять до нездорових хімічних процесів у тілі.

       Збій імунної системи і, як наслідок - застуда, нежить є для людини сигналом з боку організму: «Господарю, зупинись, не поспішай, зроби невеликий перепочинок, занадто багато намагаєшся встигнути!» Це сигнал про те, що потрібно звернути увагу на свій внутрішній (духовний) світ, бо в ньому відбувся невеликий збій, який може привести до більш важких наслідків.

       Астма та інші проблеми з легенями бувають викликані невмінням (або небажанням) жити самостійно, а також браком життєвого простору. Ця хвороба свідчить про страх перед відвертістю, щирістю, перед необхідністю приймати те нове, що несе кожен Божий день. Потрібно навчитися приймати життя з його сумними та радісними подіями. Потрібно навчитися довіряти Богові і, як наслідок, довіряти людям. Це буде важливою психологічною складовою, що сприятиме одужанню.

       Шлункові хвороби, на думку психотерапевтів, є наслідком перебування у минулому, небажання забути минуле і жити сьогоденням. Шлунок дуже чутливо реагує на наші проблеми, страхи, тривоги, ненависть, агресивність. Придушення цих почуттів, небажання зізнатися собі в них, спроба проігнорувати і «забути» їх замість осмислення, усвідомлення та вирішення можуть стати причиною різних шлункових розладів. Тривале перебування у цьому стані, близькому до стресу, призводить до гастриту. Запори свідчать про надлишок накопичених почуттів, уявлень і переживань, з якими людина не може або не бажає розлучитися, не може звільнити місце для нових.

       Печія (надлишок шлункового соку) свідчить про надмірну агресивність. Вирішення проблеми на психосоматичному рівні є в переведенні внутрішньої агресивності у зовнішню, тобто в більш активному способі життя, більшій дієвості.

       Проблеми з очима (без механічних, фізіологічних пошкоджень) - це небажання щось бачити, неприйняття навколишнього світу таким, який він є, надмірне споглядання того, що шкідливе для внутрішнього світу або надмірне ігнорування того, що корисне. Аналогічно проблеми з вухами, глухота (без механічних, фізіологічних пошкоджень) настають тоді, коли ми надмірно слухаємо інформацію, шкідливу для внутрішнього світу, або надмірно ігноруємо корисну для внутрішнього світу інформацію.

       Нервозність, стан внутрішнього занепокоєння є наслідком закликів і поривань до діяльності при не розумінні реальності. Нервова людина постійно відчуває внутрішній тиск, внутрішнє напруження в зв'язку з тим, що дійсність не така, як їй хотілося б. Дуже часто нервовість у людині виникає від накопичених неправдивих, неістотних цінностей та знань. Тут треба пригадати цитату з Єванглія: «Пізнайте Правду і вона визволить вас». Визволить з полону тих думок і знань, що не дають спокійно жити. Дуже важливо грамотно підійти до цієї ситуації, намагатись досягти внутрішнього душевного спокою і оберігати себе від нервових розладів. Пам'ятаймо, що нервозність ніяк не допомагає доброму вирішенню ситуацій і виходу з важких обставин. Найбільше цьому сприяє переміна мислення та накопичення реалістичних, істинних знань та цінностей.

       Астенія (безсилля, синдром хронічної втоми) сьогодні властива багатьом людям, що оточують нас. Той, хто не визнає в собі достатньої кількості сил для можливості діяти, насправді просто йде від відповідальності за своє життя. За всім цим ховається недовіра до Бога, страх помилитися, брак відваги. Початком позбавлення від астенічних проявів є усвідомлення того, що цей стан не є чимось незалежним від людської волі, а породжується в надрах внутрішнього світу самою людиною.

       Інфекційні захворювання - тут пусковими механізмами є роздратування, злість, прикрість. Будь-яка інфекція вказує на наявність душевного розладу. Слабка опірність організму, на яку накладається інфікування, пов'язана з порушенням душевної рівноваги, душевної цілісності. Повітряна кулька, коли вона цілісна, без ушкоджень, високо піднімається в небо. Коли ж втрачається її цілісність, з'являється невеличка дірочка, то вона падає донизу. Подібно й людина здатна бути цілісною (ціломудреною) зі всіма своїми недоліками (гріхами) і перевагами (чеснотами). Але коли щось порушить наш душевний спокій, нашу душевну цілісність, то ми стаємо дратівливими, озлобленими, легко впадаємо у розпач і, як наслідок, приходять інфекційні захворювання.

       Діабет буває викликаний потребою контролювати, сумом, а також нездатністю приймати і засвоювати любов. Діабетик не виносить прихильності і любові, хоча жадає їх. Він несвідомо відкидає любов, незважаючи на те, що на глибинному рівні відчуває сильну потребу в ній. Перебуваючи в конфлікті з самим собою, не приймаючи себе, він не в змозі приймати любов від інших. Набуття внутрішнього душевного спокою, відкритості, прийняття любові і здатності любити - початок виходу з хвороби.

       Ожиріння - прояв необхідності захищатися від чогось. Захищатися від злоби та ненависті, агресії та гріховності оточуючого світу. Відчуття внутрішньої порожнечі часто пробуджує апетит. Недостатня кількість духовної поживи може викликати бажання заповнити її матеріальною. Але душевний дефіцит не заповниш їжею. Також брак довіри до Бога і страх перед життєвими обставинами можуть викликати бажання заповнити душевну порожнечу зовнішніми засобами.

       Проблеми з зубами найчастіше бувають викликані нерішучістю, невмінням приймати самостійні рішення. Така людина боїться наслідків своїх рішень. Карієс забирає у зубів твердість. Саме таким чином імунна система людини реагує на внутрішню нестійкість бажань, невпевненість у досягненні обраної мети, усвідомлення «нездоланності» життєвих труднощів. Причина цієї нерішучості - відсутність послуху, коли людина спілкується зі шкідливими для його душі людьми, і не хоче, через брак потягу до духовного, спілкуватися з корисними для своєї душі людьми. Переміна кола спілкування приведе до вирішення проблем із зубами.

       Проблеми зі спиною можуть бути наслідком пережитої нестачі підтримки, внутрішнього перенапруження, зайвої вимогливості до себе. Болі в спині наче говорять про те, що людина на свої плечі взяла занадто великий тягар. Нерідко це проявляється у людей, спраглих підтримки, які відмовляються від неї через гордість.

       Безсоння - втеча від життя, небажання визнавати його тіньові сторони. Знайти справжню причину занепокоєння, навчитися підбивати підсумки дня, повернути собі нормальний ритм, дозволити собі ввечері забути все і увійти в сон – все це допоможе вирішенню проблеми.        

       Особливої уваги учені психосоматики приділяють раку. Довгий час вважалось, що у нього немає психологічних (енергетичних) причин. Але останні дослідження підвереджують, що найчастіше рак виникає у людей, які довго живуть в атмосфері ненависті. Але розповіді про ці дослідження потребують окремого розділу.

       Отож, можна сказати, що понад сімдесят п'ять відсотків хвороб мають душевні (внутрішні) причини. І оздоровлення від них потребує як тілесного, так і душевного лікування, внутрішніх перемін.

ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПРЕСИ ПІДГОТОВАНО СВЯЩ. ІВАНОМ ГОЛУБОМ