РОЗДУМИ ПРО ЩАСТЯ

       Щастя …, що криється за цим коротким словом, визначити відразу немає можливості. В дитинстві маленька людина розуміє щастя по своєму, вона безмежно щаслива коли їй хтось подарує нову іграшку, цукерку чи ще щось подібне.

       Минають роки, з часом змінюється і розуміння. Для одного, щастя це мати високооплачувану роботу, для другого, мати велику і красиву квартиру, дачу, машину, а для третього, мати все те вище згадане і ще більше.

       Але дорогі друзі, поглянемо навколо себе, хіба тільки в матеріальній вигоді щастя? Ні не подумайте, що я заперечую матеріальне забезпечення, але якщо людина забувши про всіх і вся дбає про матеріальну вигоду, забувши чи свідомо нехтуючи словами Господа Ісуса Христа, що сказав: «Не хлібом єдиним живе людина» (Лк.4,4). Через гоніння за багатством людина забуває про Бога, про молитву, про всі інші християнські обов’язки.

       Повернемося знову до цього загадкового слова «щастя» і я спробую викласти власне його розуміння. Я розумію, що ці роздуми для декого можливо будуть смішними і наївними, але як вже було згадано кожна людина розуміє таке поняття як «щастя» по своєму і тому напевно скільки у світі людей, стільки існує розумінь цього поняття.

       Для мене щастя  вставши зранку вдихати свіже повітря, бачити голубе, як весняний пролісок українське небо, чути дзвінкий спів пташок, а особливо чути ранішній передзвін церковних дзвонів які закликають людей до храмів Божих. А хіба не є щастям те, що наші діти та внуки можуть вільно без страху ходити до Церкви, вільно сповідувати свої релігійні переконання, а не так як колись ховаючись провулками щоб не побачили вчителі. Бо тоді вже на другий день було непереливки ще не встиг переступити поріг школи, а вже викликали в кабінет директора на виховну бесіду котра починалася з того, що Бога немає, що все те що навчає Церква є видумка священиків, що релігія це – «опіум для народу», ставили негативні оцінки, у великі релігійні свята організовували якісь змагання, або змушували працювати, прибирати шкільну територію, а в сільській місцевості обробляти присадибну ділянку.

       Але повернімося до сьогодення, як змінилася ситуація, наші батьки щасливі з того, що їхні діти можуть навчатися закону Божого не тільки вдома у колі сім’ї, але в храмах чи на уроках християнської етики у школах.

       Хіба не почуваєш себе щасливим коли чуєш рідну материнську українську мову, дзвінку українську пісню, веселий гомін дітей. Щастя – це бачити усміхненого малюка на руках люблячої його матері.

       Врешті щастя – це любити і відчувати, що тебе люблять. На мою думку, щастя для людини це як хліб, продукт першої необхідності, без щастя людина це не людина, без щастя людина ніхто.

       Тож дорогі друзі будьмо завжди щасливі.

       Хай щастить усім і у всьому.

СВЯЩ. ІВАН ГОЛУБ. ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП