ШЛЯХ ДО БОГА

       Нажаль ми живемо у такому суспільстві де існує багато проблем, але є лише один вихід — дорога до Господа. Людина створена за образом і подобою Божою. Але не всі люди носять цей образ святий. Тепер багато людей осудливих, брехливих, перелюбників, п'яниць, пустословів. Багато є серед нас людей котрі кажуть я «вірю», але до церкви не ходять мовляв, священики там тільки говорять і вчать добру, а самі дуже часто доброго прикладу не подають. Таким людям хочеться сказати, що у першу чергу ніж осуджувати священиків потрібно починати з себе. Такі люди повинні зрозуміти, що вони не йдуть до священика, а йдуть до Бога. Також потрібно усвідомити, що перед Богом буде кожен відповідати за себе сам. Ми повинні молитися один за одного, щоб Господь допоміг нам стати на праведний шлях. Моли­тись не тільки за своє життя, за здоров'я своїх дітей, за гріхи. Само собою є зрозуміло, що обов’язком кожного священика є молитися за людей, але і люди також повинні молитися за своїх духовних наставників, щоб Господь допомагав їм вести вірних пра­ведною дорогою, робити менше помилок, робити добрі вчинки і подавати добрі приклади. Потрібно відкинути погані вчинки, зло, робити не те, що хочемо, що нас приваблює, що тепер у моді, а те, чого хоче наш Отець, бо саме це є добро для нас, щастя, спокій і справжнє задоволення життям. Бог усіх людей любить, тільки не любить їх поганих вчинків.

       Було б добре, якби в кожній країні, по цілій землі люди по-справжньому навернулись до Господа. Ми ж усі, усі походимо від Адама і Єви, ми є великою земною родиною. Якби ж повсюдно не показували брудних фільмів, але навчали, як правильно залагодити справи в сім'ї, як належно виховувати дітей, як жити в благословеннях Божих, щоб виконувати волю Його.

       Але нажаль сучасне суспільство спішить жити, і коли ми щось зробимо зле — не помічаємо. Треба просити в Господа, щоб просвітлив наш розум, щоб ми бачили власні гріхи, старались не повторювати їх. Про­сімо у Господа витривалості, терпіння. Коли заподіяли комусь біль, спішімо перепросити, а якщо ж прогрішились через когось, просімо в нашого Небесного Отця прощення, щоб вибачив нам і кріпив духовно. У християн, особливо в часі посту, прийнято проща­ти усім і просити вибачення у близьких, сусідів, співро­бітників... Більшість вибачає лише на словах і дуже задоволена, що змогла хоча б це зробити. Вибачити — це більше, ніж зрозуміти. Це означає зуміти жити життям іншої людини, розділити її радість і журбу. Вибачити — означає забути, не пам'ятати поганого комусь. Не можуть жити поряд в одній людині вибачен­ня (прощення) і пам'ять про зло. Одне мусить витіснити інше. Але мало хто із нас може бути настільки вели­кодушною людиною, щоб забути зло.

       Живучи у сучасному суспільстві людство повинно запам’ятати що людина по-справжньому буде щаслива лише в Господі. Ніхто з людей не дасть нам стільки доброго, як Господь. Дорога людино, хто б ти не була, проси Господа, аби відкрив тобі очі, якщо хочеш собі і своїй сім'ї добра. Бог дає нам життя, здоров'я, їжу... Ми повинні віддячуватись Отцеві. Потрібно прагнути, щоб ми всі разом були колись у Царстві Небесному. Тому потрібно проводити земне життя так, щоб нашим близьким не було потім, боляче, що ми не з ними насолоджуємось усім найкращим, що Бог приготував людині. Тих, хто по­мирає, ми втрачаємо лише на деякий час. При Вос­кресінні усі воскреснуть. Але потім, на жаль, «одні підуть наліво, другі — направо» у залежності від того як провадили земне життя.

       Дійсно, «ціла земля лежить у владі лукавого». Людина може мати все. Це не гріх бути багатим, якщо багатство з чесної праці. Але на першому місці мають бути Отець Небесний, наш Творець, та Його Син і Господь наш Ісус Христос. Усе можна мати, гарно одягатись. Але цим не потрібно надто захоплюватися. Бог любить красу. Лише подивімось на квіти, які вони гарні, на дерева, на птахів — яка у світі гармонія. Ми можемо бути такими ж гарними, як квіти, але, треба прагнути бути добрими, справедливими, як добрий і справедливий наш Отець Небесний.

       Маємо Боже Слово, заглядаймо до нього частіше, шукаймо там відповіді, як розв'язати наші проблеми, як позбутись всього поганого. Не марнуймо нашого швидкоплинного часу, не гніваймо Господа. Не біймо­ся нікого, крім Господа. Маймо щиру тверду віру, щоб нас, не чіплялось ніяке зло. Просімо захисту в Бога, щоб Він взяв нас під свою опіку. Ніколи правда не стане неправдою, а неправда правдою перед Богом. Уся правда — у Святому Письмі, і якщо хочемо догодити своєму Творцеві, читаймо Боже Слово, розду­муймо над кожним його рядком і там ми знайдемо відповіді на ті злободневні виклики які нас оточують. Ми повинні очиститися від скверни, стараймося щиро сповіда­тись і тільки тоді прийняти Святу Євхаристію. Не забуваймо ніколи за бідних, старих, немічних, сиріт та вдів. Якщо маємо можливість подаваймо милостиню тим, хто її справді потребує. Молімося завжди, просімо прощення в Бога — Він вам простить, просімо допомоги Він нам допоможе і вкаже, як потрібно нам поступати у тих чи інших епізодах нашого земного життя, щоб здобути вічне і блаженне життя у Царстві Небесному.