Шукайте спершу Царство Боже
Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар
«  Листопад 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 116

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гість · RSS 28.03.2024, 23:18

Головна » 2020 » Листопад » 2 » Сім'я в умовах пандемії: аспекти роботи з сім'ями на парафії
09:47
Сім'я в умовах пандемії: аспекти роботи з сім'ями на парафії

Сім'я в умовах пандемії: аспекти роботи з сім'ями на парафії

«…Хто простягає руку на допомогу ближньому,

той в допомогу собі приймає Божу десницю.»

препІсаак Сирін Ніневійський

Карантин став унікальним періодом в житті сімей. У кожного з нас є певне уявлення про ідеальні сімейні рольові моделі, характерним є високий рівень включеності в соціальні процеси, однак динаміка суспільних процесів багатьом не дозволяла відтворювати ці моделі в повсякденному житті. Період самоізоляції - це період, коли інтенсивність зовнішніх, позасімейних комунікацій істотно скоротилася. З'явилася можливість повністю сконцентруватися на родині (звичайно, з певними обмеженнями, – наприклад, продовжуючи віддалено працювати) та втілити свої уявлення про ідеальні сімейні ролі.

Пандемія - це зовнішня загроза, зовнішній ворог. У кризових умовах зростає значення сімейної підтримки, взаємодопомоги. При спокійних взаєминах в сім'ї рівень поганих емоцій знижується - сім'я в період карантину стає підтримкою, допомагає зняти напругу і зменшити стрес.

Проте, в період карантину загострюється емоційна і психологічна напруженість, члени сім'ї стають подразником для людини, оскільки така сім'я не створює відчуття захищеності і підтримки. А тому в період карантину спостерігається у світовій тенденції збільшення розлучень, незапланованої вагітності, абортів тощо. За даними різноманітних закордонних соціологічних досліджень можна говорити про те, що приблизно 78% сімей вважають, що під час карантину їхні сімейні стосунки стали вкрай негативними, напруженими і такими, що здатні привести до розлучення.

Також криза зіштовхнула в замкнутому просторі літніх людей з їхніми дітьми і внуками. Все це серйозно вплинуло на стан відносин між людьми і критично погіршило ситуацію в сім'ях, де є економічна, психологічна і фізична залежність.

 Внаслідок ущільнення сімейних зав’язків формат і динаміка міжособистісних відносин сильно змінилися. Самоізоляція загострила вже наявні конфлікти і перевірила сім'ї на міцність. З'явилися нові ризики і нові зони конфліктів. І звичайно, як і в кожній кризовій ситуації можна виділити ключові етапи. Перший етап –  це адаптація до нової ситуації, притирання один до одного, вибудовування нових позицій і диспозицій, аж до нової організації життєвого простору. І на цьому етапі, як правило, відбувається зниження рівня задоволеності. Другий етап – це  мінімальний рівень задоволеності, з якого може сформуватися криза сім'ї. І, третій етап – це звикання, це вихід з цієї кризи (хтось вийшов з кризи, хтось не вийшов), зростання задоволеності і вихід на якусь стабільність. Проте, третій етап відчутно залежить від соціально-економічних характеристик сім'ї: від рівня життя, від сфери професійної діяльності батьків, від житлових умов тощо. До речі, така ситуація в майбутньому може призвести до поглиблення соціального розшарування між сім'ями в світовому суспільстві і в українському, зокрема.

В українських реаліях сучасна епідемія не внесла особливих змін щодо розлучень, але за статистичними даними зменшилась кількість укладання шлюбів.

 Водночас, не може не турбувати й факт зростання домашнього насильства. Кількість звернень на гарячу лінію з протидії домашньому насильству за час карантину збільшилася на 40%. Випадки домашнього насильства частішають, а учасники - агресивніші з наступних причин: агресор і жертва цілодобово перебувають разом, напруга виливається в зриви на близьких. Тенденція до збільшення домашнього насильства спостерігається і в світовому просторі. Так на початку квітня 2020 року генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив про те, що з моменту початку пандемії в світі стався потужний спалах домашнього насильства[1].

За даними соціологічного дослідження[2], яке проводила кафедра психології ЛНУ 14-22 травня 2020 року щодо функціонування та психологічного благополуччя української сім’ї в умовах пандемії COVID-19, можемо говорити наступне:

  • 41% респондентів відчуває покращення відносин в сім’ї;
  • 33% - напруженість стосунків та загострення конфліктів в сім’ї;
  • 26% - вважають, що їхні взаємини не зазнали особливих змін.

Із цього дослідження проглядається, що 33% населення перебуває в стадії конфліктів в сім’ї. І хоч решту респондентів стверджують іншу тенденцію своїх відносин, не варто забувати, що пандемія продовжується і виникають фактори безробіття і збіднілість сімей тощо. А тому слід звернути особливу увагу й на 26% респондентів, які вважають, що нічого не відбулося.

Умовність карантинних обмежень стосунків чоловіка і дружини скеровує  в площину несформованості розподілу сімейних обов’язків стосовно побуту сім’ї та виховання дітей, питання особистого часу і виконання службових обов’язків у відповідності з домашніми клопотами. В таких умовах виникає дисбаланс стосунків з дітьми. До цього додалось ще й онлайн-навчання дітей, що вимагає додаткового часу на підготовку домашнього завдання, а то й знання від батьків. Що не може вносити суттєвих змін в сімейні відносини. В період пандемії збільшується тенденція агресивності в бік дітей, втрату контролю батьків над своїми емоціями. Часто спостерігається використання більш сурових форм покарання дітей або ж, навпаки, повна неконтрольованість поведінки.

Окрім всього іншого, з таким вантажем сімейних відносин зустрічається сьогодні священик на парафії. Як варіант роботи з сім’ями на парафії пропоную:

  • створити на парафії т. зв. «базу даних» найбільш вразливих сімей;
  • вивчити потреби цих сімей (в т.ч. й духовні їхні запити);
  • визначити яким ресурсом володієте ви, як священик і також парафія:
  • матеріальна допомога (ліки, засоби гігієни, їжа тощо);
  • духовна підтримка (молитва, звершення молебнів, таїнства тощо);
  • індивідуальні бесіди з парафіянами.

При цьому слід враховувати всі епідеміологічні санітарні вимоги. В роботі з сім’ями на парафії можемо використовувати й інтернет ресурси, що дасть можливість швидкого реагування на потребу того чи іншого парафіянина.

_________________________________________

[1]Див.: Заявление о гендерном насилии и COVID-19 Генерального секретаря ООН от 5 апреля 2020 года. // Електронний ресурс: https://www.un.org/sg/ru/content/sg/statement/2020-04-05/secretary-generals-video-message-gender-based-violence-and-covid-19-scroll-down-for-french

[2] Див.: Галецька І.І., Кліманська М.Б., Перун М.Б. COVID-19, локдаун та життя сім’ї у новій реальності. // Психологічний часопис. №9 (41). Т. 6. – К.,2020. – С. 40-57.

Переглядів: 493 | Додав: oivanholub | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Сайт створено у системі uCoz