СВЯЩЕНИК – ДРУГИЙ ХРИСТОС НА ЗЕМЛІ

Найперше давайте хоча б на хвилинку задумаємося що криється за цим коротким словом священик. Найперше Христове священство є Святою Тайною, яка уділяється тільки раз у житті, і то не всім, а тільки тим особам яких вибрав Господь Ісус Христос, щоб їхніми устами проповідувати Боже Царство на землі.

Сам Христос через священиків зроджує Божих дітей у святій тайні Хрещення. Сам Христос у святій тайні Миропомазання посилає народженим від води і Духа святі дари – печать дару Духа Святого. Через священиків Христос повертає християнинові утрачене надприродне життя у святій тайні Покаяння. У цьому таїнстві Христос устами священиків каже: «Я тобі відпускаю всі гріхи твої». Сам Христос через своїх священиків приносить Свою Безкровну Євхаристійну Жертву, яка є центром Богопочитання. Устами священиків промовляє до нас: «Прийміть їжте, це є Тіло Моє. Пийте з неї всі це Кров Моя Нового Завіту» (Мф.26.26-27). То Господь Ісус Христос, через своїх священиків кріпить душі у смертній боротьбі у святій Тайні Єлеопомазання, також Господь Ісус Христос через своїх єпископів Сам покладає свої руки на вибраних осіб і впроваджує їх у своє вічне священство. Він Сам через священиків благословить подругів у святій тайні Подружжя, щоб так до кінця віків росло Його містичне тіло, а небо наповнилося вибраними по вінця.

Все що священик дає в імені Ісуса Христа робить так, як Христос установив і як Він бажає, те виконує Він сам своєю Божою владою, але все через своїх священиків.

Священик не є професіоналіст, ані урядник, ані ремісник, що може довільно зміняти свій фах. Священик Христовий – священик повіки за чином Мелхиседека. Як ми, вже можемо зауважити із вище сказаного священик творить із Христом одне й теж саме священство, він є намісником Господа Ісуса Христа на землі.

Священик повинен жити між людьми за прикладом Ісуса Христа і Святих апостолів. Священик живе найперше для Христа і для народу з якого він вибраний і поставлений приносити службу Господеві. Бо як каже святий апостол Павло в одному із своїх послань: «Кожен архиєрей, узятий з поміж людей настановляється для людей у справах Божих, щоб приносити дари й жертви…» (Євр.5.1).

Наш найперший святий обов’язок це любити і поважати Христове священство, як любимо самого Христа і його святу Церкву. Але подивімося навколо де поділася наша любов і пошана до наших духовних отців, яка була у наших предків. Де б не зустріли вони свого духовного отця вони здіймали з голови капелюха і низько кланялися цілуючи при цьому руку священика. А тепер куди не повернешся всюди чути одне й те саме, всі судять священика, чи це в магазині, чи в автобусі, чи ще де не будь. Здається що немає такого місця де б не було мови про священика. Але яке ми маємо право осуджувати священика Божого, який прийняв вічне Христове священство?

Світ ненавидить священство, тому що воно не від світу цього воно є Христове: «Ви не від світу, бо Я вибрав вас від світу, тому й ненавидить вас світ… Переслідували Мене – переслідуватимуть і вас» (Ін.15.19-20). Священики терпеливо зносять всі гоніння, знущання і наклепи, бо вони є наслідниками Христа, як терпів Христос в останні дні свого життя на землі і молився за тих, що приносили Йому страждання душевні та лісні.

Священики також прощають своїм кривдникам всі їхні провини, бо без прощення провини ближньому священик, неповинен ставати на Святу Літургію і приносити Безкровну Жертву.

Ми повинні завжди і у всьому виявляти послух своєму духовному Отцеві цього нас навчає сам Господь Ісус Христос. Він виразно сказав: «Хто слухає вас, Мене слухає, а хто гордує вами, Мною гордує, а хто Мною гордує, гордує Тим, Хто послав Мене» (Лк.10.16).

Пам'ятаймо, що зневажаючи священика ми зневажаємо самого Господа Бога і нашого Спасителя Ісуса Христа.

СВЯЩ. ІВАН ГОЛУБ. ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП