ТЕЛЕВІЗОР – ЧЛЕН СІМ’Ї

Сучасне суспільство досягло небаченого розвитку у всіх сферах свого життя, але я би хотів звернути увагу тільки на один на мою думку дуже шкідливий винахід який обплутав світ своїм павутинням – це телевізор.

Водночас хочу нагадати, що диявол ніколи не йде у відпустку, він постійно працює, щоб зруйнувати наше життя. Він бере нас в облогу, і якщо це не дає результату, іде на хитрість. Нині одним із засобів знищення людини є телевізор. Він – ідеальний «партнер» з усіх точок зору. Із жіночої: не п'є, не курить, не чинить перелюбу, переповнений любовними історіями-серіалами. З чоловічої: не питає, де був, не вимагає грошей, наповнений футболом, боксом. А для дітей? Та він їхній найкращий «друг» - завжди вдома, ніколи не свариться, не карає, не вимагає: вимий руки, помий посуд (підлогу), піди за хлібом, покажи щоденник, сідай за уроки. Навпаки! Він говорить: «Нічого не роби, тільки сядь переді мною і натисни кнопку».

Коли винайшли телевізор, ніхто не думав, що він стане членом сім’ї, вихователем дітей. Але саме так сталося. Влада телебачення сильніша за державну, держава не в змозі регламентувати все наше життя, а телевізор може. Телевізор підступний, він не говорить: «Я тобою керую», а «Я тебе розвеселяю, я твій кращий друг, інформатор, твій відпочинок». Начебто телевізором керуєте ви: можете вибирати канал, можете виключити – він покірний слуга. Проте він говорить у вашій сім'ї годинами. Ви мовчки ковтаєте все, що бачите на екрані. В цьому процесі не передбачено думок. Точніше, передбачливо не залишено для них місця. Людина підключена, а мозок відключений. Ми навіть не задумуємось (і знати не хочемо), що відбувається з нашою душею, з нашими мізками від постійного спілкування зі всіма тими електронними дивами.

Копи їх не було, орієнтиром для суспільства був герой, мудрий, добрий, святий. Орієнтація на героя тягне суспільство вгору. Телевізор уже став заміняти дітям батьків, які зайняті зароблянням грошей, перетворився на всеохоплюючого вчителя, зокрема, і як слід вбивати, грабувати, жити багато й красиво, не працюючи. А ще з його екрана рікою ллються розпуста, несмак, безкультур'я, бездуховність. Старше покоління обурюється брудом, соромітництвом, жорстокістю. А молодь стенає плечима: «А що тут такого?» Старші виросли в іншій атмосфері, їм багато що на сьогоднішньому телебаченні відразливе. А молодші виросли на цьому телебаченні. Для них така «духовна їжа» - норма. І заради чого все це? Для чого нас щоденно все глибше занурюють у насилля, підлість і бруд? Телевізійники ж не божевільні, в їхній поведінці повинен бути глузд. Він є, і ім'я йому - «гроші» або «рейтинг». Заради рейтингу порушуються всі табу, виносяться на екран огидні публічні скандали, побиття дітей, педофілія. Мораль? А з нею просто не рахуються. Телебачення могло б навчати добру. Але не вигідно це продавцям телепродукції і владі. І тим, і тим потрібні немудрі та стурбовані люди. Нерозумні більше п’ють, курять, і бездумно вірять у засоби від лупи, закрепів, запахів. Стурбовані більше вживають ліків.

Експерти вже б'ють на сполох із приводу розумової і духовної деградації населення. Люди у своїй більшості перестали цікавитись наукою, літературою, скоротився їхній словниковий запас. Суспільство стрімко тупіє. Незабаром землю населятимуть істоти, які натискатимуть на кнопки, дивитимуться, слухатимуть, але не вмітимуть читати. Уже майже виросло перше покоління, сформоване рейтинговим телебаченням, вісімнадцятирічні, що за свій короткий вік побачили на екрані більше 20 тисяч вбивств. Такого народу в історії цивілізації ще не було.

Який вихід із цієї ситуації? Не розслабляймося, бо диявол ніколи не розслабляється. І пам'ятаймо: тільки тоді, коли ми потрапимо на небеса, і Бог покладе на наші голови золоті вінці, тільки тоді ми зможемо заспокоїтись у Ньому і спочити на лаврах. Ми ковалі свого благополуччя, бо знову ж таки наша народна мудрість говорить: «Як постелиш собі, так будеш і спати». Спішимо до храму, спішімо до Бога, а хто вже в храмі, хто пізнав Бога, допоможімо ближнім прийти до Нього.