Жінка у храмі: основні ознаки зовнішнього вигляду жінок

       Яким має бути в церкві зовнішній вигляд жінки? Чи можна, йдучи до храму, не брати хустки, вдягнути штани, використовувати косметику й таке інше? Ці та багато інших питань хвилюють багатьох сучасних жінок християнок.

       Шукаючи відповідь на це запитання, найперше звернімося до Книги книг – Біблії. «І кожна жінка, яка молиться або пророкує з непокритою головою, осоромлює свою голову, бо це те саме, якби вона була пострижена» (ІКор.11,5).

       «На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, що робить це» (Втор.22,5).

        «Отже, бажаю, щоб на всякому місці мужі підносили молитви, піднімаючи чисті руки без гніву та сумніву; щоб також і жінки, в пристойному вбрані, з соромливістю і цнотливістю прикрашали себе не заплітанням волосся, не золотом, не перлами, не дорогоцінним одягом, а добрими ділами, як личить  жінкам, які присвячують себе благочестю» (ІТим.2,8-10).

Тепер звернімось до повчань Святих отців.

       «Піднята вище колін одежа викриває безсоромність душі» - пише преподобний Єфрем Сирійський.

       «Дивно для мене, якщо ви, жінки, підкрашуєте свої обличчя не для похітливих очей. Якщо ж це не так, якщо це тільки нерозумне слідування поклоніння моді, якщо кожна з вас, заміжніх жінок, любить тільки свого чоловіка, то навіщо виставляєте свою красу для багатьох, як сіть для птахів?» - запитує святитель Григорій Богослов.

       Його думку підтримує інший святитель – Іоан Золотоустий: «Не побачиш у жінки-християнки ані споганеного фарбами обличчя, ані вуст, подібних до ведмежих, окрашених кров’ю, ні брів, обведених сажею, ніби від дотику до вогнища, ні підведених очей, вій… - все це сажа, тління і попіл, і знак крайнього опоганення».

       Прочитавши ці висловлювання Святого Письма та Святих Отців. Багато сучасних жінок може заперечити і сказати, що сьогодні XXI століття, а не середньовіччя. Але Екклезіаст говорить: «Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і не має нічого нового під сонцем. Буває щось, про що говорять: «дивись, ось це нове»; але це було вже у віках, які були раніше за нас» (Еккл.1,9). Спокуса і в середньовіччі, і в нашому часі залишається спокусою. На жаль, сьогодні мода все частіше стає знаряддям спокуси, а отже – гріховності. «Горе світові від спокус, бо потрібно, щоб прийшли спокуси; але горе такій людині, через яку спокуса приходить» (Мф.18,7).

       Гарна зачіска, яку не хочеться ховати під хустку; штани, які так чітко окреслюють жіночі звабливі форми; прозора блузка і багато чого іншого… Але ж жінка йде на зустріч з Богом, для Якого основна цінність – душа. Невже розумно вважати, що зовнішній вигляд, який стає предметом спокуси для чоловіків, може бути угодний Богові?

       Коли б нас запросили на зустріч з англійською королевою і пояснили, у який стрій повинні одягнутись, - не думаю, що хтось став би перечити. Але коли йдемо на зустріч із Творцем світу, тим більше – які можуть бути запитання? То ж, мабуть, у нашому гардеробі повинен бути одяг не тільки для барів чи ресторанів, який викриває безсоромність душі, але й – для храму, що підкреслює її красу.

       Міркуймо: наречена, яку Господь у храмі єднає з коханою людиною на спільне життя, одягається так, що вже в церкві деякі чоловіки подумки спокушаються бажанням учинити з нею гріх перелюбу. Вона, майбутня мати, оголює таємні частини тіла, які з часом, як дасть Бог, стануть на 9 місяців домівкою для її дитини. Який підступний наступ диявола через моду на найтаємничіше! Утроба майбутньої матері стає об’єктом похітливих поглядів чоловіків. А потім ми дивуємось, чому народжуються хворі діти?

       Колись кільце вставляли в ніздрі бика, щоб легше було управляти ним, тепер сатана через людей придумав пірсинг, щоб вести молодь у пекло гріха, як тварин на заколення. Страшно! Зупинімось на шляху гріха. Наші предки носили простий одяг із натуральних тканин і були значно здоровіші за нас. Проводячи здоровий спосіб життя, мали гарний зовнішній вигляд, що не потребував косметики. Жінки не тільки носили хустки, але добирали їх за кольором відповідно до свята: Трійця – зелені, Богородичні – блакитні, свята мучеників – червоні, Пасха – білі.

       Безумовно не приємно виганяти з храму людей, котрі прийшли нескромно вдягнені. Це належить Господу. А наше найперше завдання допомогти людині у вирішенні її внутрішніх проблем. Вибір одягу за вами, але нехай він буде угодний Господу. І косметика на вашому обличчі свідчить про те, що ви хочете підправити Бога, думаєте, що не такий гарний образ Він вам надав.

        Ідучи у храм, пам’ятаймо слова Святого Письма: «Бог осміяний не буває». А наш зовнішній вигляд у церкві часом такий, ніби ми насміхаємося зі свого Творця.

Опрацьовано за матеріалами інтернет ресурсів свящ. Іваном Голубом.