ПРОПОВІДЬ В 4-ту НЕДІЛЮ ВЕЛИКОГО ПОСТУ (Мк.9.17-31; Мф.4.25-5.12)

       Дорогі брати і сестри! Православна Церква свято шанує пам'ять великих вчителів молитви, подвижників віри і благочестя, чиї подвиги скріплюють дух християнина. Четверта неділя Великого посту присвячена особливо шанованому Святою Церквою великому подвижнику 6-го століття – преподобному Іоану Ліствічнику.

       Преподобний Іоан Ліствічник був монахом пустинножителем, і основну працю свого життя книгу «Ліствиця» він створив перш за все для монахів. Однак не тільки монахи, але й усі бажаючі проходити шлях духовного життя знайдуть в ній корисні поради та настанови.

       Особливого значення преподобний надавав молитві. Про неї він говорить майже у всіх главах «Ліствиці», а особливо присвячує її 28 главу книжки. За словами преподобного Іоана Ліствічника, молитва це перебування в єднанні людини з Богом. Людина створена на образ і подобу Божу, через молитву приєднується до вічного життя в Бозі. Із всіх діл у день смерті ми не залишимо тільки молитву, тільки вона одна подорожує з нами у загробне життя. Преподобний Іоан називає молитву матірю, царицею добродійств, що оздоровлює від гріховних ран і приготовляє спокій.

       Молитва це кожнодневна духовна дія християнина – не тільки вершина духовного сходження, але й сам шлях, що веде до цієї вершини. Щоб приготовляти себе до молитви, за вченням святого Іоана Ліствічника, потрібно перш за все завжди пам’ятати про Бога. Преподобний Іоан радить, щоб бути внутрішньо зібраними і постійно готовим до молитви, потрібно починати день з думкою про Бога, не вживати поганих слів, не осуджувати ближніх.

       Наскільки велике значення молитви,  віри і посту в житті людини видно із сьогоднішнього євангельського читання. Апостоли запитали Христа, чому вони не могли оздоровити біснуватого юнака і Він відповів: «Цей рід не можна вигнати нічим, а тільки молитвою і постом» (Мк.9.29). І тоді зернулися апостоли до Господа: «помнож нашу віру», тобто вияви до нас Свою животворчу любов, зішли нам Божу благодать котра лікує немічних і допомагає бідним.

       Піст і молитва живлять нашу віру, ще більше єднають нас з Богом, Котрий дарує благодать. Піст з вірою надає людині міцності, бо робить її ангелом. Преподобний Іоан Ліствічник говорить: «Притісняй живіт свій стриманням і тим загородиш собі уста, бо язик бере силу від різноманітного багатства в їжі. Але щоб мати два крила для сходження до Господа потрібно ще й молитися».

       Священна історія свідчить, що всі праведники молилися і постили і цим досягли святості. Піст це добрий сторож душі, зброя доброчесних людей, училище подвижників. Сам Господь Ісус Христос освятив сорокаденний піст і дав заповідь про піст застерігши: «Коли постите не будьте як лицеміри». Піст це свідчення нашої любові до Господа і нашого вміння цінити Його невимовну до нас любов.

       Молитва, піст і стримання всесильні і стати всесильним закликає нас Господь наш Ісус Христос.

       Дорогі браття і сестри! Тож молімо Господа, щоб Він примножив у наших серцях віру, осінив Своєю Божественною Любов’ю і оздоровив від опанування пристрастями, похотями і бажаннями, адже сила Божа в немочі являється.