ПРОПОВІДЬ В ЛАЗАРЕВУ СУБОТУ

       Сьогодні в євангельському читанні ми з вами дорогі брати і сестри чули про воскресіння Лазаря, який чотири дні пролежав у гробі. Свята Церква в черговий раз показує нам, що Господь Ісус Христос є Богом, і Йому підкоряється всі явища природи, в тому числі і таке явище як смерть.

       Що ж повчального ми можемо взяти для себе у цій євангельській розповіді. А те, що Господь Ісус Христос бачить, що діється з нашою душею, Він наближається до нас і просить: «Брате, сестро відвали камінь до свого серця». Милосердний Христос, будучи кісткою від кісток наших і плоттю від плоті нашої, приступає до нас і говорить нам «відваліть камінь», коли перевіряє нашу совість, яка заснула між багатьма беззаконнями, щоб збудити муки совісті нашого духу, показуючи перед наші очі наші вчинки.

       Знову ж таки через багатство Свого милосердя, через незчисленні Свої благотворіння про які ми просимо Христос взамін просить «відвалити камінь» до своїх сердець. Господь наш Ісус Христос, як в день так і в ночі промовляє до нас, закликаючи відвалити камінь гріховності, відкинути гріх від своїх сердець, щоб Він міг приступити до нас і повернути нам життя і відраду духу. Він закликає нас не повертатися до гріха, так як це робила Лотова дружина до Содому, щоб нас не спіткала така ж участь, як цю жінку, щоб ми не потрапили у темряву кромішню де плач і скрегіт зубів.

       Якщо ж нам дорогі в Христі брати і сестри все ж таки не хочеться залишати наших улюблених гріховних справ і воля Христа Спасителя здається нам ярмом, то пригадаймо собі Його слова, що «Ярмо Моє любе і тягар Мій легкий є» (Мф.11.30). Завжди пам’ятаймо, що коли з нами Господь наш Ісус Христос, то все важке Він несе Сам і без Нього ми неможемо нічого творити. Тому прислухаймося до сьогоднішнього заклику Божественного Спасителя, відкиньмо від наших сердець камінь гріховності. Зупинімо наші стопи посеред течії беззаконня і піднявши наші очі до неба із сокрушенним серцем промовмо: «О Господи наш Ісусе! Ти все бачиш, Ти бачиш як ми гинемо у тенетах гріховності, але ми не бажаємо загинути. О Всемогутній Спасителю навертай нас до Себе і не відпускай нас до злих справ! О Премудрий! Що керуєш нашими долями, врятуй нас! Розбий закаменілість наших сердець і спаси нас. Дай нам Господи Ісусе сили, міцності та ствердження в Тобі, щоб ми не загинули у власних гріхах, у власному соромі, щоб ми ніколи не залишали Тебе Істинного Бога. Із сльозами щиро просимо Тебе посилай нам Свою благодать, щоб ми попри всі труднощі та перешкоди змогли увійти у життя вічне у Царстві Небесному.  

СВЯЩ, ІВАН ГОЛУБ ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП.